http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/13425 2026-07-05T01:13:02Z 2026-07-05T01:13:02Z Tverdokhlib, O. Teslenko, O. Shtyka, B. http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28893 2026-06-26T09:04:10Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: RISK-ORIENTED GOVERNANCE IN CONTEMPORARY PUBLIC ADMINISTRATION: A COMPREHENSIVE THEORETICAL, METHODOLOGICAL, AND INSTITUTIONAL ANALYSIS Authors: Tverdokhlib, O.; Teslenko, O.; Shtyka, B. Abstract: This research presents a comprehensive analysis of the transition toward risk-oriented governance in contemporary public administration, an evolution necessitated by the shift from post-war stability to systemic vulnerability. By reconceptualizing risk as a foundational category of governance rather than a technical variable, the study explores how modern institutions can enhance strategic capacity and reflexivity. A central pillar of this analysis is Ulrich Beck’s “Risk Society” thesis, which posits a transition from the distribution of “goods” to the distribution of manufactured “bads”, challenging the “organized irresponsibility” of traditional bureaucratic structures. The analysis incorporates the International Risk Governance Council (IRGC) framework, providing a multi-stakeholder pathway for managing systemic risks through interlinked phases of pre-assessment, appraisal, and evaluation. Methodologically, the work advocates for pluralism, integrating quantitative data-driven models with qualitative expert insights to bridge the gap between objective indicators and subjective contexts. It also introduces “Evidential Pluralism” (EBP+) for robust policy evaluation. To address the 2024–2025 “polycrisis” landscape – characterized by compounding climate, geopolitical, and digital threats – the research utilizes the OECD’s FIELD/SCOPES and the “AAA” (Antifragile, Anticipatory, Agility) frameworks to institutionalize proactivity. Economic flexibility is further addressed via Real Options Theory, treating public investments as dynamic options to manage uncertainty. Finally, the study warns against the “state of exception”, where crisis-driven governance may normalize exceptional executive powers, and instead proposes an ethical framework built on ex ante accountability and integrated cross-sector resilience. Description: У цьому дослідженні представлено комплексний аналіз переходу до ризикоорієнтованої організації управління в сучасному публічному управлінні – еволюції, зумовленої переходом від післявоєнної стабільності до системної вразливості. Переосмислюючи ризик як фундаментальну категорію управління, а не як технічну змінну, у дослідженні розглядається, як сучасні інституції можуть підвищити свій стратегічний потенціал та рефлексивність. Цей аналіз базується на тезі Ульріха Бека про “суспільство ризику”, яка передбачає перехід від розподілу “благ” до розподілу штучно створених “збитків”, кидаючи виклик “організованій безвідповідальності” традиційних бюрократичних структур. Аналіз включає рамки, запропоновані Міжнародною радою з управління ризиками (IRGC), що забезпечують багатосторонній підхід до управління системними ризиками через взаємопов’язані етапи попередньої оцінки, аналізу та оцінювання. З методологічної точки зору в цій роботі відстоюється принцип плюралізму, що передбачає поєднання кількісних моделей, заснованих на даних, з якісними експертними висновками з метою подолання розриву між об’єктивними показниками та суб’єктивним контекстом. Також у ній наведено концепцію “доказового плюралізму” (EBP+) з метою здійснення надійної оцінки відповідної політики. Для вирішення проблем “полікризи” 2024–2025 років, що характеризується поєднанням кліматичних, геополітичних та цифрових загроз, у дослідженні використано рамки FIELD/SCOPES та “AAA” (Antifragile, Anticipatory, Agility) ОЕСР задля інституціоналізації проактивності. Гнучкість економіки також розглядається крізь теорію реальних опціонів, яка трактує державні інвестиції як динамічні опціони для управління невизначеністю. Окрім того, дослідження застерігає від “стану винятку”, коли кризове управління здатне нормалізувати надзвичайні виконавчі повноваження, і натомість пропонує етичну рамку, побудовану на попередній підзвітності та інтегрованій міжсекторальній стійкості.

2026-01-01T00:00:00Z Siemilietov, O. Berezynskyi, L. http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28892 2026-06-26T09:02:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: APPLYING THE EXPERIENCE OF EU COUNTRIES IN SHAPING SECURITY POLICY IN UKRAINE Authors: Siemilietov, O.; Berezynskyi, L. Abstract: This study examines the transformation of Ukraine’s national security system in the context of ongoing armed aggression and the need to implement Euro-Atlantic standards. The relevance of this work stems from the need to adapt national legislation to the requirements of the Association Agreement with the EU and the experience of NATO countries, which necessitates a review of existing regulatory acts and the introduction of modern management mechanisms. The evolution of the armed conflict since 2014 is analyzed as a consequence of the Russian Federation’s violation of fundamental international agreements (the UN Charter, the Helsinki Final Act). Particular attention is paid to the transition from hybrid warfare tactics to the full-scale invasion of 2022, which served as a catalyst for a paradigm shift in state governance: from a reactive model of “passive defense” to a proactive strategy of deterrence. It is argued that the modern security architecture must be based on the synergy of “hard” (military power) and “soft” (social cohesion, diplomacy) power. The author emphasizes that the implementation of civilian control over the security sector is a fundamental safeguard against corruption and the usurpation of power. It has been found that, in addition to military threats, the demographic crisis, mass migration, environmental damage, and the need to reintegrate veterans represent critical challenges to Ukraine’s sustainable development. It is concluded that ensuring national security requires a comprehensive approach that combines the technological modernization of the Armed Forces with the creation of a favorable socio-economic climate for the preservation and return of human capital. Description: У роботі досліджено трансформацію системи національної безпеки України в умовах триваючої збройної агресії та необхідності імплементації євроатлантичних стандартів. Актуальність роботи зумовлена потребою адаптації національного законодавства до вимог Угоди про асоціацію з ЄС та досвіду країн НАТО, що вимагає перегляду існуючих нормативно-правових актів та впровадження сучасних управлінських механізмів. Проаналізовано еволюцію збройного конфлікту, починаючи з 2014 року, як наслідок порушення російською федерацією фундаментальних міжнародних угод (Статуту ООН, Гельсінського заключного акта). Особливу увагу приділено переходу від тактик гібридної війни до повномасштабного вторгнення 2022 року, що стало каталізатором для зміни парадигми державного управління: від реактивної моделі «пасивного захисту» до проактивної стратегії стримування. Обґрунтовано, що сучасна архітектура безпеки має базуватися на синергії «жорсткої» (військова потужність) та «м’якої» (соціальна згуртованість, дипломатія) сили. Автор наголошує, що впровадження цивільного контролю над сектором безпеки є фундаментальним запобіжником проти корупції та узурпації влади. Виявлено, що окрім воєнних загроз, критичними викликами для сталого розвитку України є демографічна криза, масова міграція, екологічні збитки та необхідність реінтеграції ветеранів. Зроблено висновок, що забезпечення національної безпеки потребує комплексного підходу, який поєднує технологічну модернізацію Збройних Сил із формуванням сприятливого соціально-економічного клімату для збереження та повернення людського капіталу.

2026-01-01T00:00:00Z Shchepanskiy, E. Kopanchuk, V. Kravchuk, O. http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28891 2026-06-26T08:59:21Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: SECURITY AND PROTECTION OF CRITICAL ENERGY INFRASTRUCTURE IN THE SYSTEM OF NATIONAL SECURITY OF THE STATE Authors: Shchepanskiy, E.; Kopanchuk, V.; Kravchuk, O. Abstract: The article examines the theoretical and applied aspects of ensuring the security of critical energy infrastructure within the system of national security of the state. It is substantiated that critical energy infrastructure is a key component of national security, as it ensures the functioning of the economy, the stability of public administration, and the continuity of social processes. Disruptions in its operation may lead to significant economic and social consequences that negatively affect the resilience of the state. The regulatory and legal framework for the protection of critical infrastructure in Ukraine is analyzed, in particular the Law of Ukraine “On Critical Infrastructure” and the National Security Strategy. It is established that effective protection requires a comprehensive combination of legal, organizational, technical, and informational measures aimed at preventing threats and minimizing their consequences. The main threats to the functioning of energy infrastructure are identified, including military attacks, cyber threats, man-made accidents, deterioration of networks, and insufficient modernization. These threats have become especially relevant under conditions of full-scale war, when energy facilities have become priority targets of attacks. The international experience of EU and NATO countries in enhancing the resilience of energy systems is analyzed. It is determined that key elements include the development of risk management systems, the implementation of digital technologies, strengthening cybersecurity, and international cooperation. It is substantiated that for Ukraine, priority areas include modernization of energy networks, development of backup energy supply systems, implementation of advanced cybersecurity technologies, improvement of public policy in this field, and strengthening coordination among security stakeholders. Description: У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти забезпечення безпеки критичної енергетичної інфраструктури в системі національної безпеки держави. Обґрунтовано, що вона є ключовою складовою національної безпеки, оскільки забезпечує функціонування економіки, стабільність державного управління та безперервність соціальних процесів. Порушення її роботи може спричинити значні економічні й соціальні наслідки, що негативно впливають на стійкість держави. Проаналізовано нормативно-правові засади захисту критичної інфраструктури в Україні, зокрема Закон України «Про критичну інфраструктуру» та Стратегію національної безпеки. Встановлено, що ефективний захист потребує поєднання правових, організаційних, технічних та інформаційних заходів, спрямованих на запобігання загрозам і мінімізацію їх наслідків. Визначено основні загрози функціонуванню енергетичної інфраструктури: військові атаки, кіберзагрози, техногенні аварії, зношеність мереж і недостатній рівень модернізації. Особливої актуальності ці загрози набули в умовах повномасштабної війни, коли енергетичні об’єкти стали пріоритетними цілями атак. Проаналізовано міжнародний досвід країн ЄС і НАТО щодо підвищення стійкості енергетичних систем. Встановлено, що ключовими елементами є розвиток ризик-менеджменту, впровадження цифрових технологій, посилення кіберзахисту та міжнародна співпраця. Обґрунтовано, що для України пріоритетними є модернізація енергетичних мереж, розвиток резервного енергопостачання, впровадження сучасних технологій кіберзахисту та вдосконалення державної політики у цій сфері, а також підвищення рівня координації між суб’єктами забезпечення безпеки.

2026-01-01T00:00:00Z Lisnyi, M. http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28890 2026-06-26T08:57:05Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: INSTITUTIONAL MECHANISMS OF INTERACTION BETWEEN NATIONAL SECURITY AND PRIORITY INTERESTS OF CIVIL SOCIETY Authors: Lisnyi, M. Abstract: The article is devoted to the analysis of the role of state national policy within the system of ensuring Ukraine's national security. The paper examines the primary directions of state national policy, its goals, and objectives, and identifies the connection between the effectiveness of national policy and the level of national security. Particular attention is paid to the analysis of problems and challenges Ukraine faces in the sphere of national security, as well as the role of state national policy in overcoming them. It is argued that in the modern world, state national policy plays a key role in ensuring the stability and security of the country. The development and implementation of an effective national policy is not only a task of public administration but also a crucial factor in ensuring national security. It is shown that there is support from the population regarding the interaction between the state and civil society; this interconnectedness allows society to develop a system of non-governmental public institutions, determining the level of interaction between national security and state interests. The article characterizes the system of views on ensuring the security of the individual, society, and the state in Ukraine against external and internal threats in all spheres of life. It is demonstrated that the fulfillment of national interests, in the context of their interconnection with national security, is determined not only by the protection of the economy but also by other vital spheres of modern society. Description: Стаття присвячена аналізу ролі державної національної політики у системі забезпечення національної безпеки України. Аналізуються основні напрямки державної національної політики, її цілі та завдання, а також виявляє зв'язок між ефективністю національної політики та рівнем національної безпеки, причому, особлива увага приділяється аналізу проблем та викликів, з якими стикається Україна у сфері національної безпеки, та ролі державної національної політики у їхньому подоланні. Стверджується, що у сучасному світі державна національна політика відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності та безпеки країни. Розробка та реалізація ефективної національної політики є не лише завданням державного управління, а й найважливішим фактором забезпечення національної безпеки. Показано, що з боку населення йде підтримка щодо взаємодії держави та громадянського суспільства, цей взаємозв'язок дозволяє соціуму розвивати систему недержавних громадських інститутів, визначаючи рівень взаємодії національної безпеки та інтересів держави. Охарактеризовано систему поглядів на забезпечення в Україні безпеки особистості, суспільства та держави від зовнішніх та внутрішніх загроз у всіх сферах життєдіяльності. Показано, що забезпечення національних інтересів у ракурсі взаємозв'язку з національною безпекою визначається не лише захистом економіки, а й в інших сферах життєдіяльності сучасного суспільства.

2026-01-01T00:00:00Z