http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20297 2026-06-30T06:45:04Z 2026-06-30T06:45:04Z Черевко, Олександр http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20303 2024-06-18T18:49:14Z 2022-07-04T00:00:00Z

Title: Теоретико-методологічні проблеми кризи духовності у авіаторів Authors: Черевко, Олександр Abstract: В статті представлені результати теоретичного дослідження теоретико-методологічних проблем кризи духовності у авіаторів. До складових проблем була віднесена постановка питання щодо важливості структурного розгляду взаємозв’язку провідної діяльності людини у вигляді вибору професії та формування рівнів амбіцій у самореалізації, ґрунтуючись на виявлені свого рівня духовного розвитку, індивідуального внутрішнього та зовнішнього потенціалу. Висвітлена і обґрунтована важливість структури співвідношення «істинного Я» та адаптаційних механізмів соціалізації, з позиції філософського аналізу та урахування фактору впливу трансцендентних сил, як джерело духовності та творчого самовираження людини. Описана теоретико-методологічна проблема кризи духовності у контексті діагностування та побудови моделей, проявлена в наслідок конформіського злиття на рівні самоідентифікації людини з нав’язаними соціальними ролями, та неможливості достовірного виявлення потенціалу людини сучасними тестовими підходами в наслідок когнітивної деформації уявлень людини щодо самої себе. Доведена доцільність створення діагностичного інструментарію вияву внутрішнього потенціалу і природи людини на міждисциплінарному рівні, з побудовою якісного і кількісного співвідношення термінологічно-понятійного апарату, для цілісного виявлення потенціалу і природи авіатора. Зазначена роль соціального середовища та наявних зовнішніх ресурсів у побудові уявлення щодо норми розкриття внутрішнього потенціалу. Описано рішення теоретико-методологічної проблеми кризи духовності щодо вразливості соціальних моральних норм до штучних деформацій технологією «Вікна Овертона», з позиції їх кореляції з розвитком духовності та важливості здатності авіатора в умовах екстремальній невизначеності та дефіциті часу, творчо адаптувати інструкції, при впливі неврахованих нею факторів. Доведена необхідність наукового вивчення трансцендентних сил та джерела творчого натхнення, з позиції виділення та систематизації уявлень щодо сил природи, які слугують джерелом та основою формування нейрофізіологічного та психо-енергетичного внутрішнього потенціалу і духовної сутності авіатора, як основи її життєвого і професійного розвитку з метою розвитку духовності через, самовдосконалення і покращення світу.

2022-07-04T00:00:00Z Казакова, Єлизавета http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20302 2024-06-18T18:37:50Z 2022-07-04T00:00:00Z

Title: Трансформація ціннісно-смислової сфери особистості під впливом вітальної загрози, викликаної коронавірусною хворобою COVID-19: гендерний аспект Authors: Казакова, Єлизавета Abstract: В статті розглядається питання трансформації ціннісно-смислової сфери особистості. Дослідження показують, що ціннісне смислове поле виступає центральною композицією психології особистості і є багаторівневою та динамічною системою. Система відносно стабільна але може змінюватися під впливом зовнішніх (соціальних) і внутрішніх (особистісний розвиток) факторів. Трансформація ціннісно-смислової сфери сприймається як життєва криза, протягом якої відбувається певний розлад внутрішнього світу людини, проте успішне подолання такої кризи призводить до особистісного зростання. Умови пандемії COVID-19 призводять до вимушеної переоцінки ціннісно-смислової сфери особистості та системи особистих пріоритетів. В цих умовах відбувається переосмислення цінності життя та здоров’я. Через це саморегуляція психоемоційної сфери особистості стає важливим завданням, спрямованим на збереження адаптивних можливостей особистості і психологічного здоров’я, оскільки лише в такому стані особа може повноцінно функціонувати в умовах соціуму. Коронавірусна хвороба та пандемія взагалі для всього людства є певною мірою надзвичайною ситуацією. Ключовим поняттям, що є підґрунтям для характеристики феномену надзвичайної ситуації, є поняття ”загроза (життю, здоров’ю, матеріальним цінностям, стабільності, психічному стану, впевненості у майбутньому тощо) для цілісності самої людини”. Вітальна загроза розуміється як загроза життю чи існуванню людини. Додамо, що вітальною можна вважати загрозу саме фізичному існуванню особистості (без втручання в духовний контекст існування). У людини, яка волею долі опинилася в осередку надзвичайної ситуації (ситуації реальної небезпеки), перш за все, загострюється потреба у фізичній безпеці. В осередку надзвичайної ситуації людині важливо не загинути, не зазнати поранень та ушкоджень. В статті, метою якої стало вивчення трансформації ціннісно-смислової сфери особистості під впливом вітальної загрози COVID-19, надається гендерна характеристика основних змін при лонгітюдному дослідженні. Результати показали, що чоловіки, не залежно від досліджуваного часового зрізу, мають більш стійкі цінності та сенс життя, хоча у них і проявляються деякі незначні коливання. В той же час жінкам важко даються зміни, але ж якщо вони все ж таки опановують себе та адаптуються до нових умов – отримують великі показники задоволеністю життям.

2022-07-04T00:00:00Z Лефтеров, Василь Самара, Ольга http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20301 2024-06-18T18:34:18Z 2022-07-04T00:00:00Z

Title: Особливості психологічної реабілітації осіб, які переживають травматичні події війни Authors: Лефтеров, Василь; Самара, Ольга Abstract: Розглянуті особливості психологічної реабілітації мирних цивільних осіб, які не виїжджали з країни, не брали участь у військових діях та звернулися за медико-психологічною допомогою зі скаргами на погіршення психічного стану внаслідок травматичних подій війни. Зокрема, переживають повторювання негативних думок про себе, про навколишніх, про майбутнє, руйнацію можливості жити далі, мають скарги на безсоння або пересипання та зловживають алкоголем. Тривала психологічна травматизація, хронічний стрес приводять до негативних наслідків зниження рівня психологічного здоров’я особистості, депресії та ПТСР. Людина, що зазнала психологічну травму потребує допомоги, тому основною метою психореабілітації є відновлення рівнів життєдіяльності, використання різних можливостей для зменшення впливу чинників, що обмежують життєдіяльність людини, навчання ефективним стратегіям зменшення реакції на стрес, підтримки стресостійкості людини методами психотерапії. Наводяться результати емпіричного дослідження серед цивільних осіб, що звернулись за медико-психологічною допомогою. Встановлено, що у 45% досліджуваних виявлено наявність виражених депресивних тенденцій, 86% - мали ознаки посттравматичного стресового розладу, у більшості досліджуваних діагностовано ознаки залежної поведінки. Серед основних заходів психологічної реабілітації особистості розглянуто методи спрямовані на самоідентифікацію, освоєння нових комунікативних територій, сенсознаходження, пошук нового життєвого шляху при дилемі вибору. Виділено вектори реабілітаційної роботи та змістові мішені реабілітаційних впливів, соціально-психологічні методи реабілітації особистості в умовах пролонгованої травматизації, зокрема окреслено можливості для психологічної реабілітації логотеперапії, бібліотерапії тощо.

2022-07-04T00:00:00Z Риков, Олександр http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20300 2024-06-18T18:29:44Z 2022-07-04T00:00:00Z

Title: Особливості прояву психофізіологічних властивостей пілотів цивільної авіації Authors: Риков, Олександр Abstract: У статті висвітлені особливості прояву психофізіологічних властивостей пілотів цивільної авіації, поданий теоретичний аналіз актуальності даного дослідження, проінтерпретовані та проілюстровані результати емпіричного дослідження. Метою статті було висвітлення результатів дослідження прояву психофізіологічних властивостей у пілотів цивільної авіації. У теоретичній частині обгрунтовано, що для роботи в особливих та екстремальних умовах необхідно мати сильну нервову систему, врівноваженість психічних процесів та стабільну психіку, що забезпечує безпеку польоту пілотам цивільної авіації. В емпіричній частині були використані «Методика вивчення властивостей нервової системи» (в модифікації Б.А.Вяткіна), «Методика вивчення структури темпераменту Я. Стреляу» (адаптація Н.Н. Данилової, А.Г. Шмельова), «Опитувальник життєвих проявів типологічних властивостей нервової системи». Результати дослідження засвідчили, що у респондентів доволі висока працездатність, ініціативність, потреба у дії, добра витривалість в стресових ситуаціях і достатня адаптація до швидких змін умов навколишнього середовища, пілоти легко збуджуються але й швидко заспокоюються. Можна зробити висновок, що у даній вибірці респондентів сила нервових процесів збудження переважає над процесами гальмування, врівноваженість нервових процесів помітно зміщена в бік збудження. Засвідчені такі життєві прояви типологічних властивостей нервової системи як: енергійність, емоційна реактивність, витривалість до інтенсивних та тривалих навантажень, що характеризує дану вибірку як надійну й готову до викликів сьогодення.

2022-07-04T00:00:00Z