DSpace Collection:

Участь матеріалу насипного електроду у процесах мікродугового очищення стічних вод

2026-04-01T00:00:00Z

Title: Участь матеріалу насипного електроду у процесах мікродугового очищення стічних вод Authors: Трегубов, Д.Г.; Чиркіна-Харламова, М.А.; Сергієнко, О.В. Abstract: Результати очищення демонструють селективне перетворення домішок стічних вод та значне зниження вмісту деяких забруднюючих речовин: фенолів на два порядки (на 99 %) та десятикратне зменшення роданідів (на 97 %), тоді як концентрація хлоридів залишається незмінною, що вказує на їхню участь у циклічних шляхах окиснення. Зменшення фенолів можна пояснити комбінацією адсорбції на диспергованому карбоні та подальшого окислення в об'ємі розчину. Концентрація амонійного азоту демонструє лише незначні зміни, що свідчить про одночасне руйнування та утворення – ймовірно через розкладання роданіду. Очищена вода містить дрібнодисперсні аморфні карбонові частинки (<1мкм), які не затримуються стандартною фільтрацією. Вони формують реакційноздатну дисперсну фазу, що сприяє адсорбції та каталітичним процесам в об'ємі розчину Результати показують, що домінуючий внесок у видаленні забруднюючих речовин мають вторинні об'ємні реакції, а не локалізовані ефекти мікророзряду. Запропонований механізм підкреслює синергетичну взаємодію між плазмовими процесами, диспергованим карбоном та хімізмом об'ємної фази, пропонуючи нові перспективи для очищення стічних вод за допомогою мікродугових систем.

Комплекс механізмів видалення домішок стічних вод у підводних мікродугових розрядах

2026-05-01T00:00:00Z

Title: Комплекс механізмів видалення домішок стічних вод у підводних мікродугових розрядах Authors: Трегубов, Д.Г.; Чиркіна-Харламова, М.А.; Сергієнко, О.В. Abstract: Дослідження демонструє, що обробка мікродуговим розрядом у шарі насипних електродів є високоефективним і контрольованим методом комплексного очищення стічних вод, що поєднує окислення, адсорбцію, каталіз і коагуляцію в рамках одного технологічно простого процесу. При цьому домінуючий внесок у видаленні забруднювачів мають вторинні об'ємні реакції, а не локалізовані ефекти мікродуг. Така модель підкреслює синергетичну взаємодію між плазмовими процесами, диспергованим карбоном та хімізмом об'ємної фази, пропонуючи нові перспективи для очищення стічних вод за допомогою мікродугових систем.

Прогнозування можливості вибуху нітрату амонію та його сумішей агротехнічного призначення

2026-03-01T00:00:00Z

Title: Прогнозування можливості вибуху нітрату амонію та його сумішей агротехнічного призначення Authors: Трегубов, Д.Г.; Турбін, Є.А.; Нуянзін, В.М. Abstract: Передбачено, що за ініціювання вибуху йде миттєве перегрупування надмолекулярної будови з кристалічної на димерну з формуванням містка, що виконує роль, аналогічну нестійкій пероксидній групі, та може бути пов’язано з виділенням NO2. Спочатку йде перегрупування у пероксидний кластер «-N-O∙∙∙O-N-», потім у пероксидну сполуку «-N-O-O-N-» з миттєвим вибухом. Водночас, для селітри температура кипіння близька до температури плавлення: 169,6 та 235 °С; а в тридекану це -5,5 та 235,4 °С. Але молярна маса тридекану більша – 184 г/моль, тоді можна розглянути наявністьу селітрі під час кипіння димерів з М = 160 г/моль. Розроблені підходи створюють основу зменшення або усунення вибухонебезпечних властивостей, а також для прогнозування можливості та наслідків вибуху амонійної селітри або її агросумішей.

Комплекс хімічних процесів під час мокрого гасіння коксу

2026-04-01T00:00:00Z

Title: Комплекс хімічних процесів під час мокрого гасіння коксу Authors: Трегубов, Д.Г.; Мазуров, В.С. Abstract: Мокре гасіння є термохімічним методом утилізації стоків. За умов наявності високих температур, кисню й азоту повітря, води та водяної пари, органічних та неорганічних домішок стічної води відбувається низка хімічних реакцій:до 60 % фенолів стічної води переходять у паровуї хмару, до 45% окислюється на розпечених поверхнях коксу, до 5% потрапляє у відстійники води; виділення H2S та SО2 свідчить про знесірення коксу, що покращує його якість [2]. Стандартне одностадійне гасіння коксу великою кількістю води швидко охолоджує поверхні, тому кокс як джерело тепла для знешкодження компонентів стоку використовуються не повно. Так, вміст роданидів у воді після гасіння збільшується, хоча температура їх розкладання становить до 250 оС, тобто більший час поверхня шматка має меншу температуру. На розжареній поверхні коксу можуть відбуватись процеси розкладання органічних та деяких неорганічних сполук, парогазове окиснення, неінтенсивні процеси рідкофазного окиснення а також утворення водяного газу. Реакції з утворення HCN, H2S та SО2 визначаються наявністю розжареного коксу, води та повітря, і майже не залежать від складу води. Утворення H2S може бути результатом взаємодії водню водяного газу або вуглеводнів стоку з сіркою коксу, при реакції водорозчинних сульфідів з водою. HCN скоріш утворюється за реакції розжареного коксу з водяним газом: NH3 + CH4 + 1,5O2 = HCN +3H2О. Парогазове окиснення фенолу йде за t > 800 оС [13, 14]; низькотемпературна взаємодія з киснем фенолів відбувається за схемою: вони гідроксилюються, утворюють хінони, карбонові оксіхінони, гумінові кислоти, пероксидні сполуки, аж до СО2 та Н2О.