http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20315 2026-06-22T15:18:30Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20322 Title: Опитувальник професійної життєстійкості (українська версія) Authors: Кокун, Олег Abstract: Актуальність проблеми зміцнення життєстійкості особистості в різних сферах життєдіяльності зумовлює необхідність удосконалення сучасного інструментарію діагностики життєстійкості, зокрема, професійної життєстійкості. Аналіз тенденцій розробки діагностичного інструментарію життєстійкості дозволяє констатувати поступове зменшення кількості запитань в методиках з 50–100, у перших варіантах, до 15–25 – у сучасних, а також необхідність розробки нового діагностичного інструменту, який враховує професійну специфіку життєстійкості. Розроблений «Опитувальник професійної життєстійкості» містить 24 запитання і засновується на змістовній основі трьох взаємоповʼязаних складових життєстійкості – контроль, включеність, та прийняття виклику (control, commitment, challenge), у кожній із яких нами виділено ще чотири компоненти: емоційний, мотиваційний, соціальний і власне професійний. Завдяки цьому, опитувальник на основі 24 пунктів надає можливість визначити вісім показників професійної життєстійкості (загальний рівень професійної життєстійкості, а також ступінь вираженості його трьох складових та чотирьох компонентів). Опитувальник стандартизовано згідно із загальноприйнятою процедурою на вибірці 452 осіб із визначенням нормативних даних. Його апробація показала наявність достатньо високої внутрішньої узгодженості, а також конкурентної валідності, яку засвідчують достовірні кореляційні звʼязки його шкал з показниками Самоактуалізаційного тесту Е. Шострома, Методики "Вивчення задоволеності своєю професією та роботою", Модифікації опитувальника на професійне "вигорання" та деформацію, Шкали самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема, Методики «Мотивація професійної діяльності» К. Замфір у модифікації А. Реана, Методики виявлення "Комунікативних та організаційних здібностей" – КОЗ-2 та Опитувальника професійного самоздійснення. Також показано можливість відносно легкого адаптування опитувальника для користувачів під специфіку певної професійної діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у апробації «Опитувальника професійної життєстійкості» в різних професійних сферах. 2021-10-01T00:00:00Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20321 Title: Особливості діяльності психолога Оперативно-Рятувальної Служби Authors: Сірко, Роксолана; Слободяник, Володимир Abstract: Визначено, що професіййна діяльність психолога оперативно-рятувальної служби поділяється на два періоди: повсякденна діяльність у особливих умовах і в екстремальних ситуаціях. Відмічається, що для кожного періоду характерні свої стресчинники. Повсякденна діяльність характеризується такими стрес-чинниками: відсутністю можливості підвищувати кваліфікацію, карʼєрного зростання та творчої діяльності; невеликою заробітною платнею; монотонністю окремих видів робіт; великим обсягом виконуваних завдань; жорсткою дисципліною; емоційним вигоранням; нечіткістю функцій та завдань; перевантаженням додатковими обовʼязками. При екстремальній діяльності стресовими чинниками є: загибель людей; робота з родичами загиблих; непередбачуваність обставин; емоційне вигорання; спілкування з журналістами; дефіцит часу для прийняття рішень; неможливість повноцінного відпочинку та усамітнення; постійне нервово-психічне напруження; ненормований робочий день; страх за власне життя або ж отримання травми. Уявлення про особливості професійної діяльності психолога ДСНС України вивчались за допомогою розробленої нами анкети «Особливості діяльності психолога оперативно-рятувальної служби». У результаті факторного аналізу виокремлено ключові фактори роботи психолога оперативно-рятувальної служби, такі як: «стрес-чинники професійної діяльності психолога Державної служби України з надзвичайних ситуацій», «позитивні чинники професійної діяльності психолога Державної служби України з надзвичайних ситуацій», «основні напрями роботи психолога Державної служби України з надзвичайних ситуацій», «мотиви вибору професії». 2021-10-01T00:00:00Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20320 Title: Психограма поліцейського підрозділів охорони вантажів і мобільних об’єктів Authors: Барко, Вадим Вадимович; Барко, Вадим Іванович Abstract: У статті розглядається проблематика розроблення психограми професії поліцейського підрозділів поліції охорони вантажів і мобільних об’єктів – одного з найчисленніших формувань Національної поліції України На основі масштабного експериментального дослідження з охопленням 305 поліцейських визначено психологічні й соціально-правові характеристики діяльності поліцейських, професійно важливі якості фахівців даного профілю. У статті показано, що професія поліцейського підрозділів охорони вантажів і мобільних об’єктів висуває підвищені вимоги до психофізіологічних і індивідуально-психологічних якостей працівників. Поліцейському необхідно володіти низкою професійно важливих індивідуально-психологічних якостей, до яких, зокрема, відносяться сильний аба середньо-сильний тип нервової системи, достатня лабільність нервових процесів, розвинені психомоторні і когнітивні процеси, мовленєві функції тощо. Для успішної службової діяльності професіоналу поліцейському даної спеціалізації також важливо мати достатній рівень сформованості вербального та невербального інтелекту, певний творчий потенціал, організаційні здібності, здатність до дій в умовах впливу різних стресогенних чинників. Поліцейському поліції охорони потрібно уміти чинити психологічний вплив на громадян, переконувати людей, мати такі риси, як сумлінність, відповідальність, наполегливість. Велике значення для успіху службової діяльності поліцейського підрозділу охорони вантажів і мобільних об’єктів є також спеціальні здібності – уміння застосовувати вогнепальну зброю, засоби фізичного впливу тощо. Авторами наведені протипоказання до оволодіння службовою діяльністю на посаді поліцейського підрозділів охорони вантажів і мобільних об’єктів, зокрема: слабкість і недостатня лабільність нервових процесів; недоліки когнітивниої сфери особистості; знижений інтелект; надмірні акцентуації; негативні особистісні характеристики тощо. 2021-10-01T00:00:00Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20319 Title: Психологічна декомпресія як система первинного відновлення копінг-ресурсів військовослужбовців, що брали участь у бойових діях Authors: Сафін, Олександр; Беспалько, Андрій Abstract: Статтю присвячено розгляду явища декомпресії як системи первинного відновлення копінг-ресурсів особистості учасників бойових дій зі складу Збройних Сил України. Зазначається, що забезпечення проведення організованого та структурованого переходу між завершенням воєнної операції та поверненням до звичних (мирних) умов проходження військової служби є важливим компонентом психологічно-соціальної підтримки особового складу. Першим етапом багаторівневої системи психологічного відновлення, реадаптації військовослужбовців до мирних умов діяльності є психологічна декомпресія. Психологічна декомпресія – це система первинних заходів спрямованих на попередження психофізіологічного травмування особистості, поетапне повернення до мирного життя, первинний етап реадаптації особистості. Метою психологічної декомпресії є досягнення «поступового зниження тиску» або «вивільнення», під час якого може бути реалізована комбінована програма відпочинку, релаксації та психологічного виховання, освіти. Своєчасне, якісне проведення та у повній мірі реалізовані спеціальні заходи з психологічної декомпресії дозволяють якісно знизити рівень негативних наслідків впливу психогенних чинників бойової обстановки, сприяють успішній соціальній реадаптації військовослужбовців, а також набуттю позитивного досвіду як у суб’єктів, так і об’єктів зазначеного процесу, формування в учасників якостей, які у майбутньому дозволять підвищити рівень професійної готовності. Усе це дозволяє розглядати психологічну декомпресію як основний первинний засіб соціальної реадаптації військовослужбовців по завершенню участі у зоні Операції об`єднаних сил. 2021-10-01T00:00:00Z