http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/30 Tue, 07 Jul 2026 09:35:06 GMT 2026-07-07T09:35:06Z http://repositsc.nuczu.edu.ua:80/retrieve/83380e68-af3c-4dd5-bbbe-cd4e978e0937/sb4.jpg http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/30 http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28861 Title: ПРИМУСОВА ЕВАКУАЦІЯ ДІТЕЙ З ПРИФРОНТОВИХ РЕГІОНІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА FORCED EVACUATION OF CHILDREN FROM FRONTLINE REGIONS: CHALLENGES AND TRANSFORMATIONS OF THE CURRENT LEGISLATION Authors: Панімаш, Юлія Вікторівна Abstract: Досліджено проблему примусової евакуації дітей із прифронтових регіонів через призму законодавчих та організаційних аспектів. Окрему увагу приділено ключовим проблемам реалізації примусової евакуації, серед яких — недосконалість процедур, затримки у прийнятті підзаконних актів, координаційні труднощі між органами влади та недостатнє врахування психологічних потреб дітей. У роботі обґрунтовано необхідність удосконалення правового механізму евакуації, зокрема шляхом уточнення процедур, посилення інституційної взаємодії та забезпечення належних умов для мінімізації стресу у дітей. Розглянуто можливі напрями трансформації законодавства з урахуванням сучасних викликів. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до зміни законодавства у сфері примусової евакуації дітей, спрямованого на підвищення його ефективності, узгодженості та гуманістичної спрямованості, що дозволить забезпечити належний баланс між вимогами безпеки та дотриманням фундаментальних прав і свобод людини. Mon, 01 Jun 2026 00:00:00 GMT http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28861 2026-06-01T00:00:00Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28715 Title: ГЕОПРОСТОРОВА ОЦІНКА ЦИФРОВОЇ НЕРІВНОСТІ ГРОМАД ЯК ОСНОВА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ Authors: Сиченко, В.; Рибкіна, С.; Соколова, Е.; Березинський, Л. Abstract: Стаття присвячена дослідженню просторових закономірностей цифрової нерівності в Україні як ключового чинника нерівноправного доступу населення до послуг електронного врядування на рівні територіальних громад. Мета дослідження полягає у геопросторовій оцінці диференціації цифрового розвитку регіонів України та виявленні кластерів цифрового розриву для формування науково обґрунтованої регіональної політики е-врядування. Методологія ґрунтується на описово-аналітичному методі з елементами кластерного аналізу. Емпіричну базу складають офіційні дані Державної служби статистики України щодо рівня охоплення домогосподарств фіксованим широкосмуговим інтернетом (абонентів на 100 жителів) за 2019–2023 роки у розрізі регіонів та типів місцевості. Застосовано порівняльний аналіз часових рядів, показники відносного приросту та розриву між міською та сільською місцевістю. Окремо враховано обмеженість даних по Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях внаслідок воєнних дій, що системно занижує загальнонаціональні середні показники. Результати засвідчують загальне зростання охоплення широкосмуговим інтернетом з 46 до 62 абонентів на 100 жителів, однак за цим трендом приховується глибока просторова поляризація, яка полягає у розриві між регіоном-лідером (Київська область) і аутсайдером (Черкаська область) сягає 67 пунктів. Виявлено, що темпи цифрового зростання визначаються не стартовим рівнем, а якістю регіональної інфраструктурної політики. Встановлено ознаки часткової конвергенції у відстаючих регіонах, проте без цілеспрямованої державної підтримки подолання розриву потребуватиме щонайменше десятиліття. Висновки свідчать про те, що цифрова нерівність між громадами є не технічною, а управлінською проблемою, яка безпосередньо обмежує рівноправний доступ громадян до е-урядових сервісів. Геопросторовий підхід дозволяє диференціювати інвестиційні пріоритети та формувати адресну цифрову політику для кожного кластера регіонів. Description: This article investigates the geographic unevenness of digital development in Ukraine as a systemic barrier to equal citizen engagement with electronic public services at the municipal level. The research objective focuses on a cartographic-analytical characterization of regional disparities in digitalization and the classification of territories by degree of digital lag, with the aim of producing an evidence base for regional e-governance strategy. The methodological framework rests on a descriptive-analytical approach enriched by regional grouping procedures. The statistical foundation comprises verified data from the State Statistics Service of Ukraine on fixed broadband penetration among households (per 100 residents) over the period 2019–2023, disaggregated by region and settlement type. The analytical toolkit encompasses dynamic comparison of time series, calculation of relative growth coefficients, and measurement of inter-settlement imbalance. The data limitations specific to Donetsk, Luhansk, Zaporizhzhia, and Kherson oblasts — attributable to ongoing hostilities — are treated as a distinct analytical factor that distorts aggregated national indicators. The findings record a positive trajectory in broadband coverage, rising from 46 to 62 connections per 100 residents, yet this averaged trend conceals pronounced spatial asymmetry: the gap between the leading region (Kyiv Oblast) and the lagging one (Cherkasy Oblast) amounts to 67 percentage points. It is established that the intensity of digital advancement is determined primarily by the effectiveness of regional infrastructure policy rather than by the initial level of development. Weak convergence signals are detected among lagging regions; however, in the absence of purposeful state intervention, the horizon for closing the accumulated gap extends to at least a decade. The conceptual conclusion holds that the digital divide among communities constitutes, above all, a public governance challenge rather than a technological one, since it directly conditions unequal access to digital state services. Geospatial analytics enables differentiated identification of investment priorities and the construction of targeted digital policies tailored to each cluster of regions. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28715 2026-01-01T00:00:00Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28714 Title: ГЕНЕЗА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ІННОВАЦІЙ ПУБЛІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ В УКРАЇНІ Authors: Слободян, О.; Карпеко, Н. Abstract: Проаналізовано перспективи розвитку правового механізму інновацій у сфері публічного регулювання регіонального розвитку в Україні в умовах цифрової трансформації, децентралізації й євроінтеграції. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарної нормативної бази до системно інтегрованого правового середовища, що забезпечує стимулювання інноваційних процесів на регіональному рівні. Визначено ключові напрями модернізації правового механізму, зокрема гармонізацію законодавства з європейськими стандартами, розвиток інституційної спроможності регіонів, впровадження цифрових інструментів управління та формування адаптивних регуляторних моделей. Запропоновано концептуальні засади вдосконалення правового механізму інновацій як інтегрованої системи норм, інститутів і процедур, спрямованих на забезпечення сталого регіонального розвитку. Description: The prospects for the development of the legal mechanism of innovations in the field of public regulation of regional development in Ukraine in the context of digital transformation, decentralization and European integration are analyzed. The need for a transition from a fragmented regulatory framework to a systemically integrated legal environment that provides stimulation of innovation processes at the regional level is substantiated. Key areas of modernization of the legal mechanism are identified, in particular, harmonization of legislation with European standards, development of institutional capacity of regions, implementation of digital management tools and formation of adaptive regulatory models. Conceptual principles for improving the legal mechanism of innovations as an integrated system of norms, institutions and procedures aimed at ensuring sustainable regional development are proposed. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28714 2026-01-01T00:00:00Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28713 Title: ФОРМУВАННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ГРОМАДИ ЯК КРИТИЧНО ВАЖЛИВОГО ЕЛЕМЕНТА ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ: ІННОВАЦІЇ, МІСЦЕВІ РЕСУРСИ ТА СТАЛІСТЬ Authors: Колісніченко, Н. Abstract: Мета статті – розкрити підходи до формування та відновлення інфраструктури громади як критично важливого елемента життєзабезпечення населення з урахуванням сучасних викликів, зосереджуючись на інноваційних рішеннях, ефективному використанні місцевих ресурсів та забезпеченні сталого розвитку. У дослідженні застосовано комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує методи публічного управління, регіональної економіки та соціально-економічної географії. Основою виступає системний аналіз процесів формування та відновлення інфраструктури громад як ключового елемента життєзабезпечення населення. Методологічною основою статті є також принципи сталості, інклюзивності та ресурсної збалансованості, які забезпечують інтеграцію економічних, соціальних та екологічних вимірів у процесах формування й відновлення інфраструктури громад. Інфраструктура громади розглядається як сукупність малих і середніх інженерно-технічних об’єктів, побудованих здебільшого через ініціативи місцевого населення, громадських організацій і неформального сектора. Вона включає комунікаційні та транспортні лінії, енергетичні та інформаційні системи, водопостачання та санітарію, соціально-культурні об'єкти, малі підприємства й об’єкти альтернативної енергетики. Акцент зроблено на визначенні ролі мікроінфраструктурних об’єктів, які створюються за ініціативи громад та часто функціонують поза межами формального сектора. Окреслено типологію інфраструктури громади, охоплюючи інженерні споруди, енергетичні установки, ІКТ-системи, водопостачання, соціальні об’єкти та малі підприємства. Особливу увагу приділено наслідкам стихійних лих і війни для інфраструктурних систем, а також оцінці збитків, втрат економічних потоків і загроз для громад. Особливу увагу приділено проблемам, пов’язаним із масштабними руйнуваннями внаслідок стихійних лих та збройної агресії. У цьому контексті детально проаналізовано методи оцінки збитків - як прямих, так і непрямих (економічних втрат), що базуються на принципах визначення ступеня пошкодження активів, їх вартості заміщення або ремонту, порушення економічних потоків та втрати доступу до базових послуг. Розглянуто національні та місцеві підходи до класифікації пошкоджень за рівнем (незначні, часткові, повні), а також значення участі місцевих експертів у процесі оцінювання. Розглянуто потреби у реконструкції, принципи «кращої відбудови», напрями міжсекторальної координації та важливість консультацій з заінтересованими сторонами. висвітлено практичні механізми відновлення інфраструктури громад, зокрема планування, стратегічне програмування, міжсекторальну координацію та партисипативне управління. Процес відновлення розглядається як не лише технічне, але й соціально-політичне завдання, яке повинне базуватися на таких принципах, як: врахування потреб громади, гендерна та культурна чутливість, повторне використання будівельних ресурсів, використання місцевих матеріалів і знань, інтеграція в національні стратегії сталого розвитку. Наголошено на важливості координації між галузевими групами та органами влади з метою уникнення дублювання оцінок, забезпечення синергії в заходах та підвищення ефективності відновлення. Підкреслено значущість участі місцевого населення, врахування контексту, сталих практик та посилення управлінського потенціалу громад як визначальних чинників успішного відновлення інфраструктури. Description: The purpose of the article is to reveal approaches to the formation and restoration of community infrastructure as a critically important element of the population's livelihood regarding modern challenges, focusing on innovative solutions, effective use of local resources and ensuring sustainable development. The study uses a comprehensive interdisciplinary approach that combines methods of public administration, regional economics, and socio-economic geography. The basis is a systematic analysis of the processes of formation and restoration of community infrastructure as a key element of the population's livelihood. The methodological basis of the article is also the principles of sustainability, inclusiveness, and resource balance, which ensure the integration of economic, social, and environmental dimensions in the processes of forming and restoring community infrastructure. Community infrastructure is understood as a set of small and medium-scale engineering and technical facilities, mostly built through the initiatives of local residents, civil society organizations, and the informal sector. It encompasses communication and transportation lines, energy and information systems, water supply and sanitation, socio-cultural facilities, small enterprises, and alternative energy units. Particular emphasis is placed on identifying the role of micro-infrastructure facilities created by communities that often function outside the formal sector. A typology of community infrastructure is outlined, including engineering structures, energy facilities, ICT systems, water supply, social facilities, and small businesses. Special attention is given to the consequences of natural disasters and war for infrastructure systems, as well as the assessment of physical damages, disruptions in economic flows, and threats to communities. The article examines challenges associated with large-scale destruction caused by disasters and armed aggression. In this context, both direct and indirect loss assessment methods are analyzed, focusing on asset damage levels, replacement or repair costs, disruption of services, and access to basic needs. National and local approaches to classifying damage levels (minor, partial, complete) are discussed, along with the importance of engaging local experts in the assessment process. The paper further discusses reconstruction needs, «build back better» principles, intersectoral coordination mechanisms, and the significance of stakeholder consultations. It highlights practical mechanisms for community infrastructure recovery, including planning, strategic programming, intersectoral coordination, and participatory governance. Recovery is considered not only a technical but also a socio-political task that must be grounded in principles such as responsiveness to community needs, gender and cultural sensitivity, reuse of construction materials, use of local resources and knowledge, and integration into national sustainable development strategies. The study underscores the importance of coordination between sectoral teams and authorities to avoid duplication of assessments, enhance synergy, and improve the efficiency of recovery interventions. It stresses the vital role of community participation, contextual awareness, sustainable practices, and strengthened local governance capacity as key determinants of successful infrastructure recovery. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28713 2026-01-01T00:00:00Z