Взаємодія вимог освітнього середовища та особистісних ресурсів в прогнозуванні академічного вигоряння

Abstract

Метою даної роботи було вивчення впливу взаємодії вимог освітнього середовища (навчального навантаження, зрозумілості вимог та адекватності завдань) та особистих ресурсів (самоефективності, сам оконтролю, оптимізму та життєстійкості) на академічне вигоряння студентів університету. На основі результатів крос-секційного дослідження було проведено моделювання структурними рівняннями із взаємодією латентних змінних. Результати дослідження показали, що сприймані вимоги освітнього середовища, які в дослідженні розглядалися як антецеденти стресу, були позитивно та статистично значуще пов’язаними з академічним вигорянням. Особисті ресурси мають системну організацію і на рівні емпіричних показників утворюють фактор другого порядку – інтегральний особистий ресурс. Було встановлено, що розмір ефекту взаємодії вимог освітнього середовища та інтегрального особистісного ресурсу на академічне вигоряння є статистично значущим. Він проявляється у тому, що студенти із більш високим інтегральним особистісним ресурсом менш схильні до академічного вигоряння. Тобто інтегральний особистий ресурс – це буфер, що пом’якшує вплив факторів освітнього середовища на академічне вигоряння.