ЩОДО НЕРАДІАЦІЙНОЇ НЕБЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

Abstract

Україна має розвинену ядерну енергетичну галузь, основу якої скла-дають чотири діючих АЕС: Хмельницька, Рівненська, Запорізька та Южно-Українська, і на найближчі десятки років наша країна планує лише нарощу-вати потужності цієї галузі [1]. Проте, АЕС є об’єктом підвищеної небезпеки,а тому перспективи їх розвитку тісно пов’язані з питаннями їх безпечного функціонування та ци-вільного захисту територій, населення та навколишнього природного сере-довища в зоні спостереження (ЗС) станції. Як правило, вплив АЕС на довкілля асоціюються лише з радіаційним забрудненням. Проте, це не так. АЕС — це не лише ядерний реактор, а ве-ликий промисловий комплекс з відповідною інфраструктурою. Так, для за-безпечення безперервної роботи станцій на їх території розташовані та фун-кціонують різні допоміжні техногенні об’єкти (зокрема, пуско-резервна ко-тельня, дизель-генераторні станції, масломазутне господарство, зварюваль-ні дільниці, дільниці металообробки тощо), які здійснюють викиди та скиди нерадіаційних забруднюючих речовин в навколишнє середовище. Протягом всього періоду експлуатації АЕС за різних негативних об-ставин технічного та природного характеру (порушення технологічного процесу, вибух обладнання через влучення блискавки, несприятливі метео-рологічні умови, несанкціоновані викиди тощо) можуть виникати НС, зу-мовлені значним хімічним забрудненням довкілля в ЗС станцій, та які здат-ні призвести до великих матеріальних збитків і людських жертв. Отже, під НС в роботі розуміється такі умови, за яких в атмосферному повітрі (АП) виникають концентрації забруднюючих речовин (ЗР), що перевищують гра-нично допустимі концентрації (ГДК). Отже, контроль за нерадіаційними факторами дозволяє виявити озна-ки НС природного та техногенного характеру в ЗС АЕС. В основі попередження НС, зумовлених хімічним забрудненням на-вколишнього середовища, лежить:  моніторинг довкілля на територіях розташування техногенних об’єктів, який дозволяє в режимі реального часу бачити стан компонентів навколишнього середовища і на основі цього приймати відповідні управ-лінські рішення;  превентивний прогноз таких НС, який охоплює: розробку гіпотети-чних сценаріїв катастрофічної події; прогноз розвитку надзвичайної ситуа-ції навколо цих катастрофічних подій; розробку комплексу організаційних та технічних заходів, спрямованих на попередження катастрофічних подій; впровадження розроблених заходів у повсякденне життя. Отже, попередження такої НС автори розуміють як запобігання НС під час отримання прогнозу від метеорологічної служби про виникнення несприятливих погодних умов для розповсюдження ЗР, так і зменшення ри-зику для здоров’я персоналу АЕС та населення прилеглих територій шля-хом прийняття ефективних рішень відповідальними особами на основі ін-формації моніторингу та превентивного прогнозу. Реалізація цих заходів неможлива без використання ефективних ме-тодів, що базуються на математичних моделях забруднення довкілля вики-дами ЗР від техногенних об’єктів, та апаратно-програмних засобів, які реа-лізують ці методи. Аспекти цієї проблематики розглядались та вирішувались багатьма ві-домими вченими. Так, Borsdorff T., Carn S., Dickerson R., Yang K., Mlakar P., Verma S., Wei J., Бадяев В.В., Бликс Х., Лисиченко Г.В., Барбашев С.В., Гаргер Є.К., Герлига В.А., Забулонов Ю.Л., Коваленко Г.Д., Ковалець І.В., Сегеда С.О., Тарнавський А.Б., Топольницький М.В. займались вирішенням проблем екологічної безпеки АЕС, втім питанню щодо попередження НС у разі нераді-аційного забруднення АП в ЗС АЕС не приділялось достатньої уваги [2-4]. З огляду на вищесказане необхідно активізувати роботу з розробки нових інформаційно-технічних методів попередження НС природного та техногенного характеру в ЗС АЕС. Інформаційно-технічний метод – це метод, який дозволяє розв’язувати задану задачу через виконання таких п’яти етапів: 1) дослідження фізичних (або хімічних, біологічних тощо) особливос-тей функціонування досліджуваного об’єкта; 2) розробка математичної моделі об’єкта дослідження; 3) розробка інформаційно-обчислювальних процедур, які дозволяють реалізувати розроблену математичну модель; 4) розробка керуючого алгоритму, який реалізує відповідні процедури; 5) розробка апаратно-програмних або технічних засобів для практич-ної реалізації процедур за відповідним керуючим алгоритмом. Таким чином, проблема попередження НС природного та техногенно-го характеру внаслідок хімічного забруднення АП в ЗС АЕС, до цього часу залишається невирішеною. Тому робота з розробки нових методів попере-дження таких НС є актуальною, своєчасною та важливою для розвитку яде-рної енергетики та України загалом.