1. eNUCPUIR
  2. Факультет цивільного захисту
  3. Кафедра піротехнічної та спеціальної підготовки
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/11616
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСтецюк, Євген Ігорович-
dc.contributor.authorСтрілець, Віктор Маркович-
dc.date.accessioned2020-11-27T12:29:17Z-
dc.date.available2020-11-27T12:29:17Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationСектор редакційно-видавничої діяльностіru_RU
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/11616-
dc.descriptionВнаслідок проведення масштабних бойових дій під час Першої та Другої світових війн, діяльності терористичних угруповань та агресії Російської Федерації значна частина території України забруднена вибухонебезпечними предметами. За попередніми оцінками загальна площа територій, забруднених вибухонебезпечними предметами складає понад 30 тис. кв. км, у тому числі близько 7 тис. кв. км. на території Донецької та Луганської областей. Згідно із законодавчими та нормативно-правовими актами виконання функцій щодо розмінування всієї території України покладено на Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що є одним із пріоритетних напрямків її діяльності. Для забезпечення ефективної реалізації завдань та заходів у сфері гуманітарного розмінування в ній створено систему гуманітарного розмінування та забезпечено її ефективне функціонування. Оперативне реагування на випадки виявлення населенням вибухонебезпечних предметів та безпосереднє практичне виконання планових робіт з гуманітарного розмінування ділянок місцевості у системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснюють 100 самостійних команд з розмінування загальною чисельністю понад 600 осіб. На сьогодні існуюча система гуманітарного розмінування забезпечує виконання піротехнічними підрозділами всього комплексу завдань та заходів, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами першої категорії (ліквідація відбувається після знешкодження на місці виявлення в заздалегідь визначених місцях), проте питання ліквідації вибухонебезпечних предметів другої категорії (ліквідація може бути здійсненою тільки на місці виявлення), а відповідно і питання локалізації надзвичайної ситуації, пов’язаної із загрозою вибуху, за пріоритетними напрямками, як то, кількість жертв та кількість постраждалих, відпрацьовані недостатньо. Особливо гостро це питання стоїть по відношенню до малогабаритних вибухонебезпечних предметів, у тому числі в подіях, що пов’язані з можливими терористичними актами в місцях забезпечення життєдіяльності територій та об’єктів, а також на об’єктах з масовим перебуванням людей. Виходячи із цих позицій, актуальним завданням цивільного захисту є попередження надзвичайних ситуацій, пов’язаних з загрозою вибуху малогабаритного вибухонебезпечного предмету, за пріоритетними наслідками, як то, кількість жертв та кількість постраждалих, що відповідає умові забезпечення відсутності ураження цивільних осіб та фахівців піротехнічних підрозділів елементами вибухонебезпечного предметуru_RU
dc.description.abstractМетодика попередження надзвичайних ситуацій, пов’язаних з загрозою вибуху малогабаритного вибухонебезпечного предмету. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.02.03 «цивільний захист» (21 національна безпека). –Національний університет цивільного захисту України, Київ, 2019. Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науково-практичної задачі у сфері цивільного захисту – розробці методики попередження надзвичайних ситуацій, пов’язаних з загрозою вибуху малогабаритного вибухонебезпечного предмету, за пріоритетними наслідками, як то, кількість жертв та кількість постраждалих. Вперше було розроблено: - математичну модель попередження надзвичайних ситуацій, пов’язаних з загрозою вибуху малогабаритного вибухонебезпечного предмету; - методику попередження надзвичайних ситуацій, пов’язаних з загрозою вибуху малогабаритного вибухонебезпечного предмету, реалізація якої передбачає послідовне виконання особовим складом піротехнічного підрозділу шести груп робіт; - лабораторну установку, основу якої складає захисний пристрій куполоподібної форми.ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.publisherНаціональний університет цивільного захисту Україниru_RU
dc.subjectмалогабаритний вибухонебезпечний предметru_RU
dc.subjectвибухru_RU
dc.subjectнадзвичайна ситуаціяru_RU
dc.subjectпопередженняru_RU
dc.subjectзахисний пристрійru_RU
dc.titleМЕТОДИКА ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ЗАГРОЗОЮ ВИБУХУ МАЛОГАБАРИТНОГО ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОГО ПРЕДМЕТУru_RU
dc.typeThesisru_RU
Розташовується у зібраннях:Кафедра піротехнічної та спеціальної підготовки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
aref_Stetsiuk.pdf1,21 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.