ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ COVID-19: QUO VADIS?

Abstract

Останні події засвідчили, що реалізація прав людини й громадянина може відбуватися за різних сценаріїв, які постійно уточнюються державами через поширення вірусу COVID-19. Ці заходи державної політики мають суттєве значення для формування рівня міграції та добробуту громадян, стану освітнього процесу в країні тощо. Усе це свідчить про актуальність наукового дослідження. Метою статті є комплексне дослідження державної політики України щодо формування та використання соціального потенціалу в умовах поширення вірусу COVID-19. В умовах невизначеності світової соціально-економічної кризи й розвитку ковідної пандемії складно робити точні оцінки «міграційних» та «освітніх» наслідків щодо формування та використання соціального потенціалу. Проте деякі наслідки на міжнародному й загальноукраїнському рівнях вже певною мірою окреслюються досить виразно. Безперечно, що в короткостроковому періоді розвиток євроінтеграційного партнерства у сфері міграції набуде прагматичніших меж, але міграційні потоки відновляться, ймовірно, змінивши свою форму. На наш погляд, можливі такі її вияви: збільшиться кількість тіньових трудових відносин; менше будуть дотримуватися права людини й стандарти охорони праці; зросте рівень незаконної торгівлі людьми й інше. Негативні наслідки від таких змін поки складно оцінити. Однак в Україні в середньостроковому періоді (3–4 роки) можна очікувати реалізації таких сценаріїв, що прямо залежать від соціально-економічних заходів державної політики, що вживаються урядом в короткостроковому періоді: 1) оптимістичного; 2) песимістичного. Визначено оптимістичний і песимістичний сценарії державної політики України щодо формування та реалізації соціального потенціалу в умовах поширення вірусу COVID-19. Обґрунтовано заходи за оптимістичного сценарію в освітній і міграційній сферах, що передбачають: акцентування уваги на потребі й підготовці кадрів інноваційних професій і кваліфікованих робітників, надання актуальних знань, у тому числі в дистанційній формі, надання підтримки малому й середньому бізнесу тощо. Доведена парадигмальність міграційних процесів, що вимагає застосування синергетичного підходу. Він покликаний забезпечити трансформацію негативних тенденцій у міграційній сфері, що можуть посилюватися за песимістичного сценарію.