АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ ПРИ ГУМАНІТАРНОМУ РОЗМІНУВАННІ

Abstract

Питання гуманітарного розмінування є актуальними у всьому світі. Так в країнах Центральної та Південної Америки вони найбільш гостро стоять в Нікарагуа та на Фолклендських/Мальвінських островах. Їх аналіз показує, що ця діяльність вимагає застосування комплексних заходів по боротьбі, в першу чергу, з протипіхотними мінами. В [1] підкреслена важливість освіти не тільки населення, але й фахівців з розмінування з мінної небезпеки, як це має місце, наприклад, в Еквадорі. Внаслідок цього безпосередні роботи з розмінування виконуються за міжнародної підтримки та у відповідності до прийнятих процедур знищення вибухонебезпечних предметів (ВНП), які передбачають дії штатних піротехнічних підрозділів по знешкодженню небезпеки безпосередньо на місці знаходження міни з подальшим її підривом в заздалегідь визначених місцях. Дуже гостро питання розмінування стоять в Афганістані та прилеглих до нього країнах. Після десятиріччя радянської окупації та внутрішнього конфлікту, який мав місце після цього, видалення вибухонебезпечних речовин (ВНР) стало складною проблемою. Систематичне очищення було складно здійснити внаслідок нестабільної ситуації. Завдяки співпраці між ООН та афганськими неурядовими організаціями операції по розмінуванню були успішно здійснені в 90-х роках здебільше закордонними спеціалістами. Проте, на півночі країни ситуація залишається дуже складною. До тайників з боєприпасами додається ще й проблема боротьби із саморобними малогабаритними мінами. З 2010 року роботу по обстеженню та розмінуванню здійснюють фахівці Fondation Suissede Déminage (Швейцарського фонду протимінної діяльності або FSD) у відповідності до діючих міжнародних стандартів. Запаси старіючих боєприпасів продовжують становити загрозу в Таджикистані. З 2009 року FSD співпрацює з міністерствами оборони та внутрішніх справ Таджикистану і його прикордонниками з метою утилізації за міжнародними стандартами надлишкової зброї і боєприпасів. Аналогічно в Азербайджані після виведення радянських військ боєприпасів велика частина південного регіону була заражена боєприпасами. Після невірної первинної оцінки і перешкоди через відсутність коштів було розпочато проект Салоглу, партнерство між НАТО, його Агентством з технічного обслуговування й постачання та Національним агентством з розмінування Азербайджану. Проте, дуже складним у всіх цих країнах є питання протидії тероризму за допомогою малогабаритних вибухонебезпечних предметів.