Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/14005
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Олефір, Валерій Олександрович | - |
dc.contributor.author | Боснюк, Валерій Федорович | - |
dc.date.accessioned | 2021-12-06T08:18:58Z | - |
dc.date.available | 2021-12-06T08:18:58Z | - |
dc.date.issued | 2021 | - |
dc.identifier.other | https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.24 | - |
dc.identifier.uri | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/14005 | - |
dc.description.abstract | Оскільки результати наукових досліджень екстраполюються на генеральну сукупність, то при плануванні роботи одним з головних питань є формування репрезентативної оптимальної за обсягом вибірки. Мала вибірка провокує ненадійні результати та зменшує шанс виявлення очікуваної величини ефекту, в той же час, занадто велика – вимагає залучення додаткових ресурсів та сприяє виявленню статистично значущих результатів, практична цінність яких досить низька. Тобто, обґрунтування розміру вибірки є критичним аспектом дизайну дослідження. Необхідно залучити таку кількість осіб, щоб бути впевненим, якщо практично важливий ефект існує, то він із високим ступенем ймовірності буде виявлений статистичним аналізом. Такий підхід в межах методології доказової психології дозволяє науковцям приймати статистичні рішення у дослідженнях більш раціонально та обґрунтовано. Відповідь на питання про необхідний обсяг вибірки залежить від трьох основних факторів, які повинні враховуватися під час планування дослідження: 1) величини ймовірності помилки першого роду, на основі якої приймається рішення про прийняття/відхилення нульової гіпотези; 2) статистичної потужності дослідження як ступеня впевненості в одержанні значущого результату, якщо він дійсно існує; 3) величини очікуваного розміру ефекту. В статті доказується, що загальноприйнятою практикою науковців має стати проведення апріорного аналізу статистичної потужності для визначення необхідного розміру вибірки в дослідженні. Для реалізації цієї необхідності пропонується скористатися безплатним програмним забезпеченням, таким як пакетом G*Power або програмно-статистичним середовищем із відкритим кодом R. Наводяться деякі приклади застосування їх в практичних ситуаціях. Як підсумок формулюється висновок, що при плануванні психологічного дослідження, незважаючи на методологічні, практичні та етичні причини, науковці регулярно нехтують таким важливим аспектом методології доказової психології, як розрахунок необхідного обсягу вибірки. При відсутності такого розрахунку результати дослідження слід інтерпретувати з обережністю. | ru_RU |
dc.language.iso | uk | ru_RU |
dc.publisher | Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки | ru_RU |
dc.subject | обсяг вибірки | ru_RU |
dc.subject | статистична потужність | ru_RU |
dc.subject | розмір ефекту | ru_RU |
dc.subject | помилка першого роду | ru_RU |
dc.subject | помилка другого роду | ru_RU |
dc.subject | доказова психологія | ru_RU |
dc.title | Розрахунок обсягу вибірки як наріжний камінь планування наукового дослідження | ru_RU |
dc.type | Article | ru_RU |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра психології діяльності в особливих умовах |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Розрахунок обсягу вибірки як наріжний камінь планування наукового дослідження.pdf | Валерій Олефір, Валерій Боснюк Розрахунок обсягу вибірки як наріжний камінь планування наукового дослідження. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2021. Випуск 9. С. 186-195. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.24 | 453,65 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.