ІНСТИТУЦІЙНІ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

Зазначено, що інституційна відкритість вимірюється рівнем лібералізації торгово-політичного та валютного режимів країни. Приймається до уваги значення торгових субсидій, непрямих податків, валютних, ліцензійних та інших обмежень. У ситуації відкритої економіки розвиток національного господарства визначається тенденціями, які у світовій економіці, у своїй починають посилюватися зовнішньоекономічні зв’язки. Зовнішньоторговельний оборот певному рівні починає або стимулювати, або гальмувати загальне економічне зростання. На відкритий характер економіки та формування структури її виробництва також впливає участь країни у міжнародному розподілі праці, щодо замкнутої економіки структура виробництва залежить як від внутрішніх капіталів і ресурсів, так і від структури внутрішнього попиту. Україна у стислі терміни вийшла досить високий рівень як функціональної, і інституційної відкритості. Визначено, що проте за реалізації курсу відкриття економіки держава недооцінювало і мало аналізувало зарубіжний досвід. Посилення відкритості несе з собою не тільки вигоди, а й певні небезпеки, особливо країнам з перехідною економікою, що розвивається.