ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ

Abstract

Обсяг дослідження цієї статті охоплює теоретичні питання туристичної політики та вказує на динаміку її змін за сучасних умов на світовому туристичному ринку. Представлено поточну туристичну політику в Україні поряд з оцінкою ефективності системних рішень та інструментів планування. Підставою для розгляду стала успішна політика Європейського Союзу у сфері туристичної економіки. На основі діагностики було окреслено запропоновані зміни до української моделі туристичної політики в контексті рішень в Європейському Союзі. Крім того, було зазначено місце регіонального та місцевого самоврядування в запропонованій моделі. На кожному рівні політики діють спеціалізовані структури, що мають компетенцію та інструменти, що дозволяють формувати ринкові відносини в туристичній економіці. Відносини між суб’єктами політики та адресатами політики (державою, органами регіонального та місцевого самоврядування, туристичними підприємствами, організаціями, що працюють у туристичних сферах) мають модельний характер і формуються обсягом та способом використання інструментів (наприклад, посилення втручання або дерегуляція). Метою статті було оцінити поточну модель туристичної політики в Україні на тлі міжнародних рішень та рішень ЄС в умовах глобалізаційних процесів, а також окреслити запропоновані рішення щодо формування туристичної політики на середньо- та довгострокову перспективу. Сфера застосування методів включає: критичний аналіз літератури, логічні операції, порівняльний аналіз та евристичні методи. Результати дослідження можуть бути використані для формування туристичної політики в Україні компетентними органами: центральними, регіональними та місцевими. Представлений діагноз туристичної політики разом із запропонованими змінами до неї є індивідуальним поглядом автора. У такому вигляді міркування в літературі не були представлені.