СОЦІАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ОСОБИСТОСТІ

Abstract

У статті комплексно досліджено та висвітлено становлення загальнотеоретичних характеристик соціальних механізмів в системі управління безпекою особистості. Аргументовано показано, що на сучасному етапі становлення українського процесу реформування державно- суспільного ладу у різноманітному спектрі небезпек, чільне місце займають соціальні небезпеки і загрози. Поглиблення кризових процесів, серйозні помилки та прорахунки у здійсненні радикальних реформ сприяли досягненню критичних величин соціальних втрат. Інтегральними показниками соціального неблагополуччя суспільства та зниження рівня його безпеки є погіршення демографічних характеристик, що відображають загальний стан генофонду, зростання девіантних проявів, зниження рівня життя більшості населення країни, зростаюча соціальна диференціація за майно- вою ознакою, надмірна поляризація доходів, значне руйнування соціальної. В даний час існують також безліч проблем, що дозволяють стверджувати про зниження соціальної безпеки соціуму, серйозні соціальні небезпеки та загрози, що ускладнюють ефективне здійснення діяльності влади із захисту своєї країни. Проблема соціальної безпеки з найдавні- ших часів була, є і, очевидно, буде серед пріоритетних і найважливіших напрямів забезпечення національної безпеки, її невійськових компонентів. Це діяльність людини, держави, світової спільноти з виявлення, попередження та усунен- ня тих факторів та обставин, які здатні позбавити людей фундаментальних матеріальних та духовних цінностей, завдати їм шкоди, закрити шлях для розвитку та навіть виживання. Автором зроблено висновок, що соціальна безпека – це стан захищеності особистості, соціальної групи, спільності від загроз порушення їх життєво-важливих інтересів, прав, свобод, яка є властивістю соціальної системи, а соціальна політика – це заходи, спрямовані на покращення якості функціонування соціальної системи, у тому числі й на покра- щення забезпечення соціальної безпеки. В той же час, об’єктами соціальної безпеки є всі основні елементи соціальної системи: особистість, соціальна група, соціальна спільність. Соціальна безпека забезпечується заходами запобігання реалізації ризиків, загроз та небезпек для суспільства, які виникають із соціальних процесів, а отже, основним завдан- ням системи забезпечення соціальної безпеки стає контроль за цими процесами. Інструментами вирішення проблем життєдіяльності держави у межах соціальної безпеки та механізмів є системи: освіти, науки й культури; охорони здоров’я країни та добробуту; фізичної культури, туризму та спорту; роботи з молоддю; соціального страхування, пенсійного та іншого забезпечення; суспільної безпеки, боротьби з правопорушеннями та злочинністю; соціального захисту населення, осіб із обмеженими можливостями. Цілком очевидно, що системи мають свої органи управління, спираються на відповідне фінансування, нормативно-правову базу, кадровий потенціал, територіальні органи управ- ління (як правило) та місцеві установи.