Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/16288
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШевчук, Олександр Русланович-
dc.contributor.authorМельниченко, Андрій Сергійович-
dc.date.accessioned2022-12-02T12:28:17Z-
dc.date.available2022-12-02T12:28:17Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationАктуальні проблеми пожежної безпеки та запобігання надзвичайним ситуаціям в умовах сьогодення: Зб. наук. праць Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Львів: ЛДУ БЖД, 2022. – 568 с.uk_UA
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/16288-
dc.description1. Dahia A., Merrouche D., Merouani D. R. Rezoug T., Aguedal H. Numerical Study of Long-Term Radioactivity Impact on Foodstuff for Accidental Release Using Atmospheric Dispersion Model // Arabian Journal for Science and Engineering. 2019. V. 44. P. 5233–5244. doi.org/10.1007/s13369-018-3518-2 2. Loosmore G., Cederwall R. Precipitation scavenging of atmospheric aerosols for emergency response applications: testing an updated model with new real-time data // Atmospheric Environment. 2004. V. 38. P. 993–1003. doi.org/10.1016/j.atmosenv.2003.10.055 3. Shiraiwa M., Pfrang C., Koop T., Pöschl U. Kinetic multi-layer model of gas-particle interactions in aerosols and clouds (KM-GAP): linking condensation, evaporation and chemical reactions of organics, oxidants and water // Atmospheric Chemistry and Physics.2012.V.12. P. 2777–2794. doi.org/10.5194/acp-12-2777-2012 4. Кустов М. В., Басманов О. Є., Мельниченко А. С. Моделювання зони хімічного ураження в умовах локалізації надзвичайної ситуації // Проблеми надзвичайних ситуацій. 2020. V. 32. P. 145-157. doi.org/10.5281/zenodo.4400185uk_UA
dc.description.abstractВ роботі розглядається задача точкового викиду газоподібної небезпечної хімічної речовини, що зберігається або транспортується в технологічному апараті під тиском. Хмара НХР розповсюджується за напрямком вітру. [1] По ходу розповсюдження хмари може відбуватись її осадження дрібнодисперсним водяним потоком, який подається або стаціонарними приладами забезпечення безпеки на об’єкті або пересувними приладами оперативно-рятувальних підрозділів. [2] Відповідно до цього кількість струменів для осадження, їх інтенсивність, площа покриття та розташування може бути довільним. У загальному вигляді схематично процес розповсюдження та осадження хмари НХР можна представити відповідно до рис. 1.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherЛьвів: ЛДУ БЖД, 2022. – 568 с.uk_UA
dc.subjectМАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬuk_UA
dc.subjectНЕБЕЗПЕЧНІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИuk_UA
dc.titleРОЗРОБКА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИНuk_UA
dc.typeThesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра піротехнічної та спеціальної підготовки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Актуальні_проблеми_пожежної_безпеки_75конф.pdf11,58 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.