МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ТУРИСТИЧНІЙ СФЕРІ

Abstract

У статті розглянуто основні організаційні моделі державного регулювання туристичної галузі за кордоном, а саме в тих країнах, що посідають перші чотири місця за міжнародними туристськими прибуттями (Франція, Іспанія, Італія, США). Подано характеристику ролі держави в діяльності індустрії туризму та приватно-підприємницької сфери, яка посідає підлегле положення щодо держави. Наголошено, що туристична сфера ефективно розвивається в тих країнах, державне керівництво яких розглядає її як галузь економіки. Вивчення досвіду різних країн показує, що розвиток туризму достатнім чином залежить від того, як на державному рівні сприймається ця галузь. Будь-яка держава для того, щоб отримувати від туристичної індустрії доходи до бюджету, повинна спочатку вкладати кошти в розвиток інфраструктури, підготовку програм розвитку туризму на різних територіях, навчання кадрів для роботи у сфері туризму, а також займатися організацією національного турпродукту на різних ринках. Зазначено, що державна влада самостійно визначає пріоритетні напрями розвитку туристичної діяльності з метою внесення країни до сфери інтересів міжнародного туризму. Слід зауважити, що світова практика свідчить, що ідеальної моделі, яка б дала можливість державі створити оптимальну структуру управління туристичною сферою, не існує.