Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/18403
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Трегубов, Д.Г. | - |
dc.contributor.author | Трегубова, І.М. | - |
dc.date.accessioned | 2023-10-07T12:57:11Z | - |
dc.date.available | 2023-10-07T12:57:11Z | - |
dc.date.issued | 2023-09 | - |
dc.identifier.citation | Трегубов Д. Г., Трегубова І. М. Світоглядне історичне підґрунтя формування фольклорного сюжету «звідництво дівчини». / «Велике і вічне…»: Михайло Федосійович Гетманець: матеріали Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю (м. Харків, 15–16 вересня 2023 року) Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2023. С.118-121. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/18403 | - |
dc.description.abstract | Цікавим для розгляду є сюжет «звідництво», який набув баладних рис. За попереднім аналізом у ньому помітні натяки на календарні, шлюбні й посвятні обряди. Вказаний сюжет подібний купальському обряду.Іван у купальських піснях постає образом сонця: «…красний павичу,… пане Йване… Пустимо стрілку, як грім по небу; / …кіньми, як дрібен дощик; / …шаблями, як сонце в хмарі!». Пошуки дівчини Іваном з випусканням стріли є у казці «Царівна-жаба». Царівну переносе Кощій за тридев’ять земель, що можна розуміти як рік – «3+9», де 3 – зимові місяці; або як тройдерево, де «3» – перше розгалуження, «9» – друге. Іноді полонянку Кощія називають Зорею. В цих подіях можна побачити пошук Білобогом своєї нареченої Дани, яка чекає на нього, як Настечка чекала на милого, коли «діброва палала» та «цебром воду носили». Касуня пливла річкою у святий день Купала – «красна Касуню… в часі весілля», Настечка світилася віддзеркаленим світлом (леліла), і перша, і друга чекали нареченого. «Діброва палала» – осяяння світанком зеленого лісу. Тоді ці два образи є варіантами пісенного втілення відбиття сонця – богині Зорі. «Дунай» – це «свята» річна вода на Великдень та Купала, межі весни, коли йде час Ярили. Тоді, персонажі сюжету «звідництво» імітують дії богів, що надає їм ініціацію, а сосна виконує роль обрядового тройдерева. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | ХНПУ ім. Г.С. Сковороди | uk_UA |
dc.subject | фольклорний сюжет | uk_UA |
dc.subject | звідництво дівчини | uk_UA |
dc.subject | солярні мотиви | uk_UA |
dc.subject | купальський обряд | uk_UA |
dc.title | Світоглядне історичне підґрунтя формування фольклорного сюжету «звідництво дівчини» | uk_UA |
dc.type | Thesis | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра спеціальної хімії та хімічної технології |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Збірник тез_Велике і вічне... Михайло Федосійович Гетманець.pdf | Горіла сосна - купальський мотив | 716,94 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.