Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/18414
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТімченко, Олександр Володимирович-
dc.contributor.authorПохілько, Діана Сергіївна-
dc.date.accessioned2023-10-12T07:58:38Z-
dc.date.available2023-10-12T07:58:38Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/18414-
dc.description.abstractУ статті йдеться про те, що одними з перших, хто надає психологічну допомогу людям, що постраждали в надзвичайній ситуації природного, техногенного або військового характеру, є екстремальні психологи, які приїжджають на місце катастрофи зі службами екстреного реагування. Саме екстремальні психологи працюють у тому самому моменті та ситуації, де й формується психологічна травма в людини. З огляду на те, що щодня в різні куточки України прилітають вражі ракети, які калічать та вбивають багато людей, у тому числі і дітей, кількість роботи в екстремальних психологів значно збільшилася. У статті порушуються питання: що ж далі відбувається з екстремальними психологами? Як вони справляються з тими негативними емоціями, які на них виплескують постраждалі? Як відновлюють свій стан? Де беруть сили, щоб надалі допомагати іншим та якісно виконува- ти свої професійні обов’язки? Ці та ще безліч інших питань виникають, зважаючи на роботу екстремальних психологів у зоні надзвичайної ситуації. Наведено, що після роботи з постраждалими в осередку надзвичайної ситуації екстре- мальні психологи залишаються сам на сам з отриманим досвідом, емоціями, спогадами. На сьогодні ані на законодавчому, ані на практичному рівні немає жодних заходів, які б про- водилися з екстремальними психологами після виконання ними завдань у зоні надзвичайної ситуації. Доведено, що вже сьогодні у екстремальних психологів є явно виражені ознаки емоцій- ного виснаження: зниження інтелектуальної та фізичної працездатності, швидка втомлю- ваність, небажання спілкуватися з іншими, соціальна замкнутість, прагнення до соціальної ізоляції, агресивність та конфліктність. Висловлена думка щодо доцільності створення та впровадження в практику певної про- цедури, спрямованої на профілактику виникнення професійного вигорання у екстремальних психологів ДСНС, які працювали в зоні надзвичайної ситуації. Ключові слова: екстремальні психологи, емоційне вигорання, професійне вигорання, психологічне здоров’я, надзвичайна ситуація.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectекстремальні психологиuk_UA
dc.subjectемоційне вигоранняuk_UA
dc.subjectпрофесійне вигоранняuk_UA
dc.subjectпсихологічне здоров’яuk_UA
dc.subjectнадзвичайна ситуаціяuk_UA
dc.titleПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІВuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науково-дослідний центр

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1260-Текст статті-2393-1-10-20230908.pdf217,3 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.