БІОКОНВЕРСІЯ ЖИРОВИХ ВІДХОДІВ М’ЯСОПЕРЕРОБКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ДРІДЖІВ Y. LIPOLYTICA

Abstract

Запропоновано технологію утилізацію жирових відходів м’ясопереробки на основі комбінування фізико-хімічного впливу і біологічного окиснення. Визначено основні хімічні та мікробіологічні показники жировмісної фази стоків м’ясопереробних підприємств. Встановлено, що в процесі витримування відходів в шламозбірнику (1…13 діб) в результаті життєдіяльності автохтонних мікроорганізмів, вміст жирів знижується з 87 % до 58 %. Домінуючим організмом автохтонної мікрофлори відходів є гриби Geotrichum.sp. Установлено, що найбільш перспективним біодекструктором жирів є дріжджі Yarrowia lipolytica, селекціоновані щодо субстрату. Розроблено спосіб попередньої обробки жировмісної твердої фази жирових стоків, що підвищує ефективність їх споживання культурою Yarrowia lipolytica. В основі способу є ультразвукове диспергування жирової маси, в результаті чого підвищується біодоступність субстрату і, як наслідок зростає питома швидкість росту і вихід мікробної біомаси на 11 % і 30 % відповідно. Запропоновано способи підготовки посівного матеріалу, що дозволяють підвищити ефективність основного процесу за показниками: виходу біомаси (на 10,1 %); питомої швидкості росту (з 0,20 до 0,26 год–1); вмістом білка (на 16,7 %). Способи включають селекцію (5...7 пасажів) високопродуктивних клонів, що проводиться в напрямках підвищення спорідненості до субстрату і стресостійкості до дії гідроген пероксиду (2,5 г/л). Отримані результати показали, що при використанні дріжджів Yarrowia lipolytica для біодеструкції жирових стоків доцільне застосування як доливного, так і безперервного методів культивування, які не призводять до суттєвих змін якості одержуваної біомаси. Вимивання дріжджів не спостерігалося в доливному режимі при 24 % відбирання культуральної рідини на годину, а в разі безперервного режиму - при швидкості протоку 0,24 год–1, при цьому вміст білка і ліпідів складав 42,7 % та 7,2 %, 41,4 % і 7,9 % відповідно.