ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДІВ ВОГНЕЗАХИСНИХ КОМПОЗИЦІЙ ДЛЯ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В СИСТЕМІ ГЕЛЬ КРЕМНЕКИСЛОТИ - (NH4)2HPO4-(NH2)2CO

Abstract

Виконано оптимізацію складів просочувальної композиції системи золь SiO2 – діамоній гідрофосфат – карбамід з використанням центрального композиційного уніформ-ротабельного плану другого порядку. Встановлено, що концентрація золю SiO2 залежить від щільності та товщини тканини: чим тонша тканина, тим менш концентрований золь SiO2 потрібно використовувати. Сумішеві тканини, які складаються з волокон різного складу, потребують більш концентрованих золів SiO2. Встановлено, що найменшу площу пошкодження тканини можна досягти, використовуючи співвідношення антипіренів в двох концентраційних областях: якщо використовуються розбавлені розчини DAHP (9–10 %), потрібно додавати мікрокількості карбаміду (0–0,5 %). У разі використання концентрованого розчину DAHP (18–20 %) концентрацію розчину карбаміду теж потрібно підвищити до 8–10 %. Така закономірність зберігається і для тонких, і для об’ємних тканин. Наявність двох зон, в яких площа пошкодження тканини після вогневих випробувань найменша, дозволяє підвищити надійнійсть технології нанесення захисних покриттів: корегувати в залежності від типу тканини не тільки концентрацію золю SiO2, але й змінювати співвідношення антипіренів, не залишаючи зону оптимуму.