Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/19877
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПомаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна-
dc.date.accessioned2024-03-07T11:02:01Z-
dc.date.available2024-03-07T11:02:01Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationПублічне управління і адміністрування в Україніuk_UA
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/19877-
dc.description.abstractДосліджено особливості співвіднесення понять «корупція» і «корупція земельних та інших природних ресурсів». Виявлено, вітчизняна державноуправлінська практика у сфері використання таких ресурсів відзначається недосконалістю, зокрема, упроваджується короткострокове планування в цій сфері, на жаль, напрацьовані різнохарактерні дієві корупційні схеми, що впроваджуються зацікавленим учасникам земельних правовідносин. Ці протиправні схеми становлять загрозу для збалансованої реалізації державних і суспільних інтересів у сфері економічної, соціальної й екологічної політики. Крім того, розгляд особливостей наявної державноуправлінської практики у сфері земельних відносин в Україні дав підстави стверджувати, що середньострокове та довгострокове планування векторів розвитку цієї сфери може виправити ситуацію в бік забезпечення сталого розвитку земельних відносин й унеможливлення виявів корупційних правопорушень. Вони у свою чергу спричиняють притягнення до юридичної відповідальності, наприклад, якщо діяння вчинені з корисливої чи іншої особистої зацікавленості посадовцем із використанням свого службового становища. З огляду на це найбільш ефективними заходами запобігання корупції під час взаємодії землекористувачів з органами державного управління визнано такі: 1) посилення антикорупційної системи заборон, обмежень та вимог; 2) приведення до одного знаменника правозастосовної практики законодавства України про протидію корупції у сфері обігу ринку земель; 3) вироблення заходів з протидії корупції щодо вирішення питань про вилучення у власника земельної ділянки для державних або муніципальних потреб шляхом викупу; 4) введення контрольних заходів щодо відстеження державних витрат та доходів на майно (як окремих земельних ділянок, так і цілих земельно-майнових комплексів), якщо виникає хоч найменша підозра на його придбання незаконними способами; 5) упровадження освітньо-інформаційних заходів щодо правомірної антикорупційної поведінки державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; 6) удосконалення заходів щодо протидії корупції у бізнес-сфері землекористувачів; 7) вироблення додаткових захисних державноуправлінських заходів у сфері ринку землі з метою унеможливлення зловживань посадовцями службовим становищем на різних рівнях управління та ін.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherПричорноморський науково-дослідний інститут економіки та інноваційuk_UA
dc.relation.ispartofseries37;-
dc.subjectдержавне регулюванняuk_UA
dc.subjectдержавна політикаuk_UA
dc.subjectантикорупційні державноуправлінські заходиuk_UA
dc.subjectантикорупційна політикаuk_UA
dc.subjectкорупціяuk_UA
dc.subjectземельні відносиниuk_UA
dc.subjectвикористання земельних ресурсівuk_UA
dc.subjectохорона природних ресурсівuk_UA
dc.subjectантикорупційні інституціїuk_UA
dc.subjectконфлікт інтересівuk_UA
dc.titleАнтикорупційні державноуправлінські заходи у сфері використання земельних та інших природних ресурсів в Україніuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Навчально-науково-виробничий центр

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стаття_ПомазаПономаренко_2023_Антикорупційна політика_у земельній сфері.pdfСтаття295,68 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.