Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/19884
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПомаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна-
dc.contributor.authorМороз, Світлана Анатоліївна-
dc.contributor.authorАхмедова, Олена Олегівна-
dc.date.accessioned2024-03-11T13:50:18Z-
dc.date.available2024-03-11T13:50:18Z-
dc.date.issued2024-03-
dc.identifier.citationПублічне адміністрування та національна безпекаuk_UA
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/19884-
dc.description.abstractРозглянуто особливості застосування рекламної діяльності та цифровізації під час медіатизації антикорупційної політики. Виявлено, що серед науковців відсутня єдина позиція у визначенні терміну «медіатизація політики». У цьому контексті систематизовано основні підходи до його інтерпретації – інституційний та соціально-конструктивістський. Аргументовано, що для вдосконалення системи публічного управління України доцільно застосовувати інституційний підход, що дозволяє процес медіатизації політики визначити як проникнення медійної логіки в функціонування соціально-політичних інститутів, що позначається на механізмах формування та реалізації публічного управління та державної політики. Крім того, аналіз наукових напрацювань у межах обраної проблематики дослідження дозволив узагальнено представити деякі методологічні підходи, що застосовуються до дослідження ролі рекламної діяльності та цифровізації під час медіатизації антикорупційної політики: дискурсивно-лінгвістичний, кратологічний та ресурсно-комунікативний. Праналізовано стан медіатизації антикорупційної політики в Україні з позиції виокремлених етапів. Установлено, що на сучасному етапі зростає значення моніторингових інституцій (ЗМІ, мас-медіа та ін.) у формуванні правової антикорупційної культури, в очищенні політичного, економічного та культурного клімату суспільства від вірусу корупції. Виявлено, що ЗМІ і рекламні агенції як суб’єкти антикорупційної політики можуть цілком результативно виконувати такі соціально значущі завдання: інформаційне забезпечення антикорупційної освіти населення та владних еліт; підвищення рівня правосвідомості населення; проведення антикорупційних журналістських розслідувань; формування активної позиції громадян щодо виявлення корупційних злочинів; створення інформаційних майданчиків для публічного обговорення проблем протидії корупції тощо. Акцентовано, що сучасні технологічні можливості цифрових засобів масової комунікації, наприклад, Інтернет-сайтів державних органів, а також нових форм масової комунікації таких, як соціальні медіа, дозволяють оперативно отримувати інформацію про протиправні корупційні дії, інформувати населення про роботу та результати діяльності державних та інших спеціалізованих структур, що займаються боротьбою з корупцією. Ці та інші позитивні моменти дозволили наполягати на тому, що сучасні мас-медіа, ЗМІ та інші моніторингові й рекламні інституції успішно накопичують необхідний технічний та організаційно-комунікативний потенціал для мобілізації інформаційної боротьби з корупцією.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавничий дім "ІНТЕРНАУКА"uk_UA
dc.relation.ispartofseries3 (44);-
dc.subjectпублічне управлінняuk_UA
dc.subjectдержавна політикаuk_UA
dc.subjectдержавне регулюванняuk_UA
dc.subjectрекламна діяльністьuk_UA
dc.subjectцифровізаціяuk_UA
dc.subjectдіджиталізаціяuk_UA
dc.subjectмедіатизаціяuk_UA
dc.subjectантикорупційна політикаuk_UA
dc.subjectкорупціяuk_UA
dc.subjectЗМІuk_UA
dc.subjectмедійні технологіїuk_UA
dc.titleРоль рекламної діяльності та цифровізації у медіатизації антикорупційної політикиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Навчально-науково-виробничий центр

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стаття_Помаза-Пономаренко_Мороз_Ахмедова_2024.pdfСтаття441,14 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.