Прогнозування параметрів пожежної небезпеки алканів на підставі моделювання кластерної будови полум’я

Abstract

Аналіз зміни характерних температур н-алканів (tпл, спалаху tсп, кипіння tкип, самоспалахування tсс) та розчинності у воді γ показує, що лише залежність для tкип не має пульсацій. Опис коливальності tпл н-алканів враховує гексамерну кластеризацію метану, тримерну етану, димерну лінійну – «парних», димерну укорочену на «1» – «непарних» н-алканів від н-пентану [3]. Така будова метану й етану пояснює завищені tпл та занижені tсс. Тобто для умов самоспалахування теж передбачається кластерна будова, але вже за допомогою пероксидних містків. Передбачаємо: для рідкого стану н-алканів однакову димерну будову без «укорочень», lекв=2nc; для твердого – для парних молекул, крім етану, та для пропану – аналогічна будова, для непарних, крім метану та пропану, lекв = 2nc – 1; для самоспалахування – до н-нонану lекв близькі до твердого стану, а надалі – кластеризація посередині ланцюга або глобулізація, що зменшує lекв; для розчинності у воді до н-октану lекв близькі до самоспалахування, а надалі –координаційні числа кластерів збільшуються до 9.