Особливості прояву заздрості у спортсменів з різним рівнем майстерності

Abstract

У статті представлений всебічний аналіз заздрості як соціально-психологічного явища і як мотиву соціальної поведінки людини. Заздрість визначається як почуття, що базується на усвідомленні людиною свого нижчого становища стосовно суперника, який володіє певними очевидними перевагами, а тому воно наповнене різними негативними емоціями, котрі результативно породжують деструктивний імпульс, спрямований на зруйнування предмета заздрості. Емоційне переживання заздрості може виникати за трьох умов: по-перше – за наявності в індивіда протиріччя між якою-небудь значущою потребою і неможливістю її реалізації (дефіцит задоволення значущої потреби); по-друге – при порівнянні себе з іншою людиною, яка успішно задовольняє цю потребу (соціальне порівняння); і по-третє – при невмінні, відсутності досвіду самореалізації, активних дій, що наближають людину до задоволення власних потреб (незрілі механізмі саморегуляції). Досліджується роль цієї емоції у спортивній діяльності. Показано, що заздрість у професійному спорті є однією з головних перешкод на шляху до перемоги. Доведено, що заздрість більше проявляється у спортсменів молодіжної збірної. За шкалою «заздрість-неприязнь» низький рівень більш притаманний спортсменам юнацької збірної, тому вони більш задоволені основними сферами своєї життєдіяльності, емоційний дискомфорт, викликаний усвідомленням того, що хтось має більше, відсутній. Більшість опитаних спортсменів молодіжної збірної схильна переживати стан заздрості-зневіри, який супроводжується виникненням емоцій образи, розпачу, смутку, відчаю. У їх поведінці проявляється внутрішня невпевненість у собі, що іноді супроводжується зовнішньою агресивністю. Проведене дослідження показало, що такий феномен як заздрість по різному проявляється у спортсменів з різним рівнем майстерності, що необхідно враховувати при їх психологічній підготовки до діяльності у професійному спорті.