Особливості психологічної реабілітації осіб, які переживають травматичні події війни

Abstract

Розглянуті особливості психологічної реабілітації мирних цивільних осіб, які не виїжджали з країни, не брали участь у військових діях та звернулися за медико-психологічною допомогою зі скаргами на погіршення психічного стану внаслідок травматичних подій війни. Зокрема, переживають повторювання негативних думок про себе, про навколишніх, про майбутнє, руйнацію можливості жити далі, мають скарги на безсоння або пересипання та зловживають алкоголем. Тривала психологічна травматизація, хронічний стрес приводять до негативних наслідків зниження рівня психологічного здоров’я особистості, депресії та ПТСР. Людина, що зазнала психологічну травму потребує допомоги, тому основною метою психореабілітації є відновлення рівнів життєдіяльності, використання різних можливостей для зменшення впливу чинників, що обмежують життєдіяльність людини, навчання ефективним стратегіям зменшення реакції на стрес, підтримки стресостійкості людини методами психотерапії.

Наводяться результати емпіричного дослідження серед цивільних осіб, що звернулись за медико-психологічною допомогою. Встановлено, що у 45% досліджуваних виявлено наявність виражених депресивних тенденцій, 86% - мали ознаки посттравматичного стресового розладу, у більшості досліджуваних діагностовано ознаки залежної поведінки.

Серед основних заходів психологічної реабілітації особистості розглянуто методи спрямовані на самоідентифікацію, освоєння нових комунікативних територій, сенсознаходження, пошук нового життєвого шляху при дилемі вибору. Виділено вектори реабілітаційної роботи та змістові мішені реабілітаційних впливів, соціально-психологічні методи реабілітації особистості в умовах пролонгованої травматизації, зокрема окреслено можливості для психологічної реабілітації логотеперапії, бібліотерапії тощо.