Психологічний аналіз причин та чинників виникнення чуток серед населення в умовах пандемії коронавірусу

Abstract

Публікація актуалізує питання щодо причин та чинників виникнення чуток серед населення в умовах пандемії коронавірусу. Досліджено зміст поняття «чутки» як специфічної форми недостовірної інформації або частково достовірної інформації про COVID-19, що може викликати чи посилити паніку серед населення та ускладнювати процес боротьби з пандемією. У статті здійснено психологічний аналіз наукових досліджень щодо класифікації чуток. Виявлено, що за експресивним критерієм чутки є трьох видів: чутка-бажання, чутка-страховисько, агресивна чутка. За інформаційним критерієм чутки мають чотири різновиди – абсолютно недостовірні чутки; недостовірні з елементами правдоподібності; правдоподібні чутки; достовірні чутки з елементами правдоподібності. Зʼясовано характер недостовірної інформації про пандемію коронавірусу COVID-19. Визначено причини поширення чуток про коронавірус серед населення, а також чинники їх виникнення (приховування чи фальсифікація інформації про коронавірус COVID-19 та фальсифікація даних під час пандемії; поширення вебсайтами фейкової інформації, яка прямо чи опосередковано повʼязана з пандемією; тривожні повідомлення засобів масової інформації; поведінка сімейних лікарів та імітація лікування COVID-19). За допомогою авторської анкети «Детермінанти чуток в умовах пандемія коронавірусу COVID-19» зʼясовано соціально-психологічні обставини, які сприяють появі чуток внаслідок розповсюдження епідемії коронавірусу. Досліджено вплив засобів масової інформації на виникнення чуток в умовах пандемії коронавірусу. Зʼясовано, що вітчизняні медіа ресурси, за окремими винятками, активно розповсюджують інформацію про COVID-19, яка у більшості випадків сприяє запобіганню чуткам про пандемію коронавірусу.