ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Abstract

У статті здійснено виокремлення інноваційних напрямів вдосконалення державного управління конкурентоспроможністю економіки України. Зокрема, здійснено загальний огляд дефініції «інновації». Власне кажучи, є два поняття інновації − у вузькому і загальному значенні слова. Зокрема, перша ситуація описує науково-технічні та технологічні новинки, тобто про нові продукти або технології, у другому − маються на увазі всі зміни, що впливають на оновлення організаційних процесів, фінансування або соціальних технологій. В останньому випадку в понятті «інновація» переплітаються технологічні й організаційні, соціальні та економіко-фінансові чинники. Визначено ключові фактори національної інноваційної системи. Показано, що визначальним фактором національної інноваційної системи, є ефективність взаємодії між фірмами, науково-дослідними установами, конструкторськими бюро і державою, діючими в інноваційному середовищі, в якій існують достатньо потужні стимули для проведення інновацій. Сформульовано методичні принципи державної підтримки інновацій конкурентоспроможності економіки. По-перше, інноваційну діяльність, як окремий випадок загального процесу розвитку, слід розглядати з позицій системного підходу. По друге, інновації необхідно використовувати як товар, що володіє особливими властивостями. По-третє, інновації доцільно застосовувати як каталізатор нових циклів життя, спряжених елементів економічної системи. Нарешті, інновації створюють у суспільно-економічному середовищі серію ефектів, про які мова піде далі. Ґрунтуючись на цих принципах, перш за все, необхідно визначити структуру, джерела і взаємозв'язок основних типів інновацій