Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/21139
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДагіль, Вікторія Геннадіївна-
dc.contributor.authorХаткова, Лариса Василівна-
dc.date.accessioned2024-10-22T08:47:01Z-
dc.date.available2024-10-22T08:47:01Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/21139-
dc.description.abstractСеред існуючих способів і засобів захисту населення найефективнішим, є використання захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту). Проте із набуттям Україною незалежності, роздержавленням підприємств і приватизацією об’єктів нерухомості, загальною економічною депресією і відсутністю коштів для підтримання в належному стані захисних споруд, їхній стан суттєво погіршився. Більшість сховищ та протирадіаційних укриттів пограбовані, затоплені ґрунтовими або стічними водами, не мають належної системи життєзабезпечення, в них відсутня герметизація, оголовки евакуаційних виходів повністю або частково зруйновані. Близько 16% захисних споруд приватизовано, що ставить під сумнів можливість їх використання за основним призначенням, решта знаходяться в державній та комунальній власності. Мета дослідження–розглянути проблеми використання за основним призначенням наявного фонду захисних споруд цивільного захисту з урахуванням вимог чинного українського законодавства.Кодекс цивільного захисту України обмежує коло осіб, які підлягають укриттю в захисних спорудах, за принципом «персонал –населення». Так, укриттю в сховищах підлягає лише персонал суб’єктів господарювання (найбільш чисельна зміна), для укриття ж населення сховища не передбачаються. Виключення становлять лише хворі, що знаходяться в закладах охорони здоров’я, які не можуть бути евакуйовані у безпечне місце. Натомість швидкоспоруджувані захисні споруди разом зі спорудами подвійного призначення та найпростішими укриттями призначені для укриття населення міст і населених пунктів, причому не всього населення, а лише тієї його частини, яка не підлягає евакуації у безпечне місце. У протирадіаційних укриттях передбачено переховування як персоналу суб’єктів господарювання, так і населення міст, в тому числі й населення, евакуйованого з інших небезпечних районів. Однак навіть якщо сховище на непрацюючому підприємстві можна відновити, використовувати його для захисту населення проблематично, оскільки підприємство, як правило, знаходиться за межами міста у промисловій зоні, до того ж виникає юридична колізія стосовно правомочності використання його пересічними громадянами.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherЧІПБ ім. Героїв Чернобиля НУЦЗУuk_UA
dc.relation.ispartofseriesТом 7 № 2 (2023);256-265-
dc.subjectнадзвичайна ситуаціяuk_UA
dc.subjectзахисні спорудиuk_UA
dc.subjectцивільний захистuk_UA
dc.subjectпротирадіаційні укриттяuk_UA
dc.subjectшвидкоспоруджувані укриттяuk_UA
dc.titleПроблеми використання захисних споруд цивільного захисту в сучасних умовахuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Том 6 номер 2 (2022)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
183-Текст статті-470-1-10-20240122.pdf217,95 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.