Взаємозв’язок феномену вини із деструктивними тенденціями психіки суб’єкта

Abstract

Дослідження ґрунтується на теоретико-методологічних засадах психодинамічної парадигми та аналізі емпіричного матеріалу психокорекційних груп активного соціально-психологічного пізнання. Статтю присвячено розв’язанню проблеми відображення вини у малюнках тату в процесі глибинного пізнання. Подано результати теоретичного й емпіричного дослідження феномену вини з використанням малюнків тату в процесі глибинного пізнання психіки; психоаналіз емпіричного матеріалу дав змогу простежити взаємозв’язок між виною і тенденцією до самопокарання, що проявляється у таких деструктивних психічних станах, як тривога, фрустрація, ригідність, агресія тощо. Досліджено деструкції, що мають виявлення у тенденціях психіки до: самодепривації, самоімпотування та психологічної смерті. Одним із основних чинників вказаних тенденцій є вина, що зумовлює актуальність поставленої у статті проблеми, розв’язання якої потребувало теоретичних та емпіричних обґрунтувань. Розкрито основи та організаційні засади здійснення структурно-семантичного аналізу емпіричного матеріалу з метою дослідження феномену вини; систематизовано базові його характеристики та особливості вияву в процесі глибинного пізнання з використанням візуалізованих засобів; виявлено глибинно-психологічні чинники феномену вини, його провідні та наслідкові ефекти задані дієвістю комплексу Едіпа. У статті розкриваються методологічні засади психодинамічної теорії, яка є базовою для організації та проведення глибинно-психологічного дослідження в групі активного соціально-психологічного пізнання; визначено глибинні детермінанти формування почуття вини в суб’єкта та окреслено діагностико-корекційні можливості методу АСПП; описано методологію, за якою проводилося дослідження проявів деструктивних станів. У статті описано переваги методу АСПП у вивченні глибинних чинників вини.