Influence of testing samples' parameters on the results of evaluating the fire protective capability of materials

Abstract

Для оцінювання вогнезахисної здатності матеріалів для сталевих конструкцій застосовують методи випробувань, які наведені в стандартах EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013. За результатами цих випробувань визначають дані про мінімальні товщини вогнезахисних матеріалів, які в подаль-шому використовують при проектуванні сталевих конструкцій. Ці випробування дуже трудомісткі і вимагають значних витрат на створення стандар-тизованих зразків і проведення випробувань. У той же час існують методи, в яких використовують зразки зменшених розмірів і іншої форми, ніж у стандартизованих зразків. Актуальним є питання про можливість застосування методів зі зменшеними зразками як альтернативу методам EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013. У статті досліджувалася збіжність результатів оцінювання вогнезахисної здат-ності двох типів вогнезахисних матеріалів для сталевих конструкцій, отриманих при випробуваннях стандартизованих зразків і зразків зменшених розмірів. Встановлено, що значення мінімальної товщини реактивного вогнезахисного матеріалу, отримані за даними випробувань зразків зменшених розмірів, мають переважно більші величини, ніж при застосуванні стандартизованих зразків. Для пасивного вогнезахисного матеріалу мають місце переважно більші величини значення мінімальної товщини, отримані з використанням стандартизованих зразків. Різниця між значеннями мінімальної товщини реактивно-го вогнезахисного матеріалу, отриманими на зразках зменшених розмірів і стандартизованих зразках, досягає 79,0 %, а для пасивного вогнезахисного матеріалу – 62,5 %. Такі значення різниці свідчать про неможливість застосування зразків зменшених розмірів для оцінювання вогнезахисної здатності матеріалів для сталевих конструкцій для всіх діапазонів зведеної товщини сталевого профілю, критичної температури сталі і нормованої межі вогнестійкості конструкцій, наведених в EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013