Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23123
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorРашкевич, Ніна Владиславна-
dc.contributor.authorПлотников, І.В.-
dc.contributor.authorОтрош, Ю.А.-
dc.contributor.authorЧучмай, О.М.-
dc.date.accessioned2024-12-07T08:51:23Z-
dc.date.available2024-12-07T08:51:23Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationТаврійський науковий вісник. Серія: Технічні наукиuk_UA
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23123-
dc.description.abstractВ роботі проведений аналіз стану забезпечення безпеки гідроакумулювальних електростанцій (ГАЕС) в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. Виділені основні компоненти та системи гідротехнічних споруд, серед яких водосховища, водоводи, гідротурбіни та генератори, трансформатори, насоси, допоміжне обладнання, системи керування та автоматизації, інженерні споруди, що забезпечують стійкість та надійність ГАЕС під час їхньої експлуатації та в умовах надзвичайних ситуацій. Особливу увагу приділено аналізу режимів роботи автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (АСРВО). Визначено, що основною метою АСРВО є своєчасне виявлення ознак потенційної надзвичайної ситуації, таких як пожежі, природні катастрофи, техногенні аварії або військові загрози, з метою мінімізації ризиків для населення та забезпечення ефективного проведення евакуаційних заходів. АСРВО функціонує в двох ключових режимах: передаварійному і аварійному. Передаварійний режим дозволяє готуватися до можливих надзвичайних ситуацій та попереджати їх, тоді як аварійний режим забезпечує швидке та ефективне реагування в разі виникнення аварій. Надано рекомендації щодо вдосконалення заходів безпеки та управління ризиками на ГАЕС, що пов’язані з модернізацією АСРВО, підвищення рівня стійкості споруд, постійним оновленням планів евакуацій, проведенням навчань для персоналу та місцевого населення, посилення профілактичного обслуговування, застосування інноваційних технологій моніторингу, поліпшення систем управління ризиками. Стаття також підкреслює важливість подальших досліджень у напрямку розробки більш інтегрованих і адаптивних підходів до забезпечення стійкості основних конструктивних елементів об’єктів критичної інфраструктури в умовах підвищеного ризику.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика» 2024uk_UA
dc.subjectнадзвичайна ситуаціяuk_UA
dc.subjectвиявлення загрозиuk_UA
dc.subjectоповіщення населенняuk_UA
dc.subjectмоніторингuk_UA
dc.subjectгідроакумулювальні електростанціїuk_UA
dc.titleАНАЛІЗ СТАНУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУДuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра пожежної профілактики в населених пунктах

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
journals.ksauniv.ks.ua_tech_№4_2024_сайт (1).pdf624,55 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.