Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23307
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Сергієнко, Ігор | - |
dc.date.accessioned | 2024-12-09T13:05:26Z | - |
dc.date.available | 2024-12-09T13:05:26Z | - |
dc.date.issued | 2024-12-09 | - |
dc.identifier.citation | Сергієнко І. Особливості психосоціальної дезадаптації працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які перебували під окупацією. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2024. № 2 (8). С. 50–60. https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.2.5 | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2786-5541 | - |
dc.identifier.uri | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23307 | - |
dc.description.abstract | Дослідження зосереджене на працівниках ДСНС України, які безпосередньо перебували під окупацією на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення Чорнобильської атомної електростанції. Основним напрямком роботи є вивчення факторів психосоціальної дезадаптації серед працівників, які виконували службові обов'язки під окупацією, ризикуючи життям. Вибірка дослідження складалася з-поміж 73-х працівників, які були відібрані на основі їхнього пережитого досвіду. Проведене дослідження показало, що найбільш значущим негативним фактором для працівників була відсутність можливості бути поряд із сім'єю та рідними (49,3%). Інформаційна ізоляція та відсутність доступу про події в країні також суттєво вплинули на їх психоемоційний стан, викликаючи страх і безвихідність. Крім того, постійна загроза для життя формувала високий рівень стресу й емоційного виснаження. Виявляється, недостатність потрібних ресурсів для проживання і несення служби хоч і була визнана, вона не виявилася настільки критичною, як інші фактори. Водночас (68,4%) працівників відзначили колектив більш згуртованим спільною метою, що підкреслює те, що спільні виклики здатні зміцнити колектив і сприяє покращенню морально-психологічному клімату. Спільна мета може об'єднувати людей, допомагаючи їм зосередитися на важливих завданнях й підтримувати один одного, що є особливо важливим у стресових ситуаціях. Психологічне супроводження професійної діяльності в умовах війни є критично важливим для підтримки працівників. Важливо вивчити травматичний досвід, з яким стикалися ці працівники, щоб розробити ефективні стратегії допомоги. Також важливо враховувати й соціальну ізоляцію, оскільки протягом воєнного конфлікту працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій часто відокремлені від своїх сімей та близьких. Це може призвести до почуття самотності та відчуженості, втрати соціальної підтримки. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Національний університет цивільного захисту України | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | 2(8); | - |
dc.subject | дезадаптація | uk_UA |
dc.subject | окупація | uk_UA |
dc.subject | війна | uk_UA |
dc.subject | психосоціальні фактори | uk_UA |
dc.subject | працівники ДСНС | uk_UA |
dc.subject | морально-психологічний клімат | uk_UA |
dc.title | Особливості психосоціальної дезадаптації працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які перебували під окупацією | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Науковий журнал "Проблеми екстремальної та кризової психології" 2024-2(8) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
28_50-60.pdf | 397,26 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.