Зв’язок небезпек амоніаку з надмолекулярною будовою

Abstract

Фактором токсичності є водорозчинність речовини: для н-алканів більша в н-бутану і падає на 7 порядків для nC = 20; для спиртів від бутанолу значення аналогічні. Для ГДК помічено: менша ГДК в більш довгих молекул крім перших гомологів; небезпека н-алканів у 100 разів менша, ніж н-алкенів і спиртів; є пульсаційність ГДК у гомологічному ряду; ізомери алканів мають ГДК у 1000 разів меншу (пентан 100, для ізо-пентан 0,1 мг/м3). З н-алканів менше води містить азеотроп пентану (1,4 %), з н-спиртів – етанолу (4 %), метанол не утворює азеотроп. За малої розчинності молекула асоціює більше молекул води і кластер є більш масивним. Для пропанолу-1 nСекв =4, гексанол-1 поводить себе за ГДК як nСекв =3,5, що можна пояснити асоціацією середнім карбоном [20]; метанол – гексамер, а етанол тетрамер з nСекв = 12, але з меншою М. Зменшення розчинності, вмісту спирту в азеотропі поводять себе аналогічно до зміни ГДК.