Прогнозування ГДК з врахуванням надмолекулярної будови

Abstract

На рисунку наведено зміну разової ГДК н-спиртів, складу водного азеотропу, дані для темпера¬тури самоспалахування та водорозчинності. Помітно їх спільний характер – зниження показника для більш довгих спиртів, але з деякими аномаліями, що може свідчити про зміну кластерної та конформної будови. Водночас можна сказати, що менш розчинні н-спирти (більш довгі молекули або кластери) є більш токсичними. Стрибкоподібне зростання ГДК (зменшення токсичності) для н-гексанолу (з наступним продовженням спадання) можна пов’язати з затуханням дії індуктивного ефекту перерозподілу електронної щільності та виникненням конформних перетворень або зрушенням точки кластеризації ближче до центра молекули. Раніше було припущено, що в організмі токсичність речовин пов’язана з їх розчинністю у воді, що не повною мірою корелює з графіками ГДК. Можна припустити, що під час проходження клітинних мембран виникає квазітвердий водний розчин.