Факторна структура суб’єктивного благополуччя молодих українців

Abstract

Незважаючи на відносно тривалу історію, теоретичну та практичну важливість дослідження суб’єктивного благополуччя особистості, наразі не існує єдиної думки щодо його структури. Загальновизнано, що задоволеність життям, позитивний та негативний афект є складовими суб’єктивного благополуччя, проте дискусійним залишається питання про їх взаємозв’язок в межах єдиного конструкту. Основна мета роботи полягала в дослідженні факторної структури суб’єктивного благополуччя шляхом порівняння конкуруючих теоретичних моделей концептуалізації конструкту на вибірці українців (N = 1111 здобувачів вищої освіти; віковий діапазон 18–26 років; 59.0% жінок, 41.0% чоловіків). Методи. Збір даних здійснювався через онлайн-сервіс Google Forms із використанням українськомовних версій шкал задоволеності життям (SWLS) та позитивних та негативних переживань (SPANE). Для оцінки відповідності емпіричних даних теоретичним моделям представлення структури суб’єктивного благополуччя застосовували традиційний та біфакторний конфірматорний факторний аналіз, класичне експлораторне моделювання структурними рівняннями та його біфакторний варіант. Вибір найкращої моделі з конкуруючих здійснювався на основі вагових коефіцієнтів Акайке, що враховують як точність опису моделі так і її ощадливість. Результати. Чотири моделі факторної структури суб’єктивного благополуччя продемонстрували адекватну відповідність емпіричним даним згідно з традиційними критеріями. Кореляції між трьома латентними факторами суб’єктивного благополуччя були помірними і відповідали очікуваним напрямкам. Вагові коефіцієнти Акайке показали, що біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями найкраще описує дані з розглянутого набору моделей-кандидатів. Врахування перехресних навантажень між пунктами опитувальників у цій моделі призвело до більш точного представлення структури суб’єктивного благополуччя. Інваріантність вимірювання за ознакою статі згідно з цією моделлю була досягнута на конфігураційному, метричному та скалярному рівнях. Висновки. Біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями із сильним загальним інтегральним фактором суб’єктивного благополуччя та трьома його підгрупами надійно відображає трьохкомпонентну структуру як для чоловіків, так і жінок.