Інтегративний підхід у психотерапії для відновлення стосунків між військовими та їхніми родинами

Abstract

У статті представлено результати дослідження проблеми взаємного нерозуміння, що виникає між військовими та їхніми родинами після повернення з бойових дій, та ролі психотерапії у відновленні втраченого зв’язку. Розглянуто основні чинники, що призводять до непорозумінь, такі як глибокі розбіжності у пережитому досвіді, різниця в емоційному стані, змінений світогляд та система цінностей, переформатування самоідентифікації, особливості поведінки та звичок, фізичний стан, проблеми комунікації, різні темпи адаптації, вплив ПТСР та інших ментальних розладів та зміна ролей у сім’ї. Підкреслено, що військовим може бути складно пояснити свої переживання тим, хто цього не відчував, а родині – зрозуміти зміни, що відбулися з їхньою близькою людиною, що призводить до відчуження та конфліктів. У цьому контексті психотерапія розглядається як важливий інструмент для допомоги обом сторонам у подоланні цих викликів та відновленні втраченого зв’язку. Проаналізовано ефективні психотерапевтичні методи когнітивно-поведінкової та екзистенційної терапій, та запропоновано комбінований підхід, що інтегрує ці два напрями для забезпечення більш комплексної реадаптації військових. Показано, що поєднання когнітивно-поведінкової та екзистенційної терапій є особливо корисним. КПТ пропонує ветеранам конкретні інструменти для роботи з негативними думками, управління емоціями та вироблення корисних звичок. Екзистенційна ж терапія фокусується на глибинних людських потребах, допомагаючи ветеранам змиритися з їхніми новими обставинами, віднайти сенс життя після змін та переосмислити власне «Я». Запропоновано розглянути чіткі приклади того, як можна поєднати практичні інструменти. Наголошено на критичній важливості підтримки сімей військових, оскільки тривала війна позначається як на психологічному стані бійців, так і на їхніх близьких. Результати цієї роботи можуть сприяти розробці науково обґрунтованих програм психологічної підтримки, підвищенню обізнаності суспільства та покращенню якості життя військовослужбовців та їхніх близьких в умовах тривалих наслідків війни.