Особливості психоемоційного стану людини постраждалої внаслідок війни

Abstract

Дане дослідження зосереджене на людях, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну. Основною метою роботи є вивчення психоемоційного стану особистості в умовах війни. Задля досягнення поставленої мети була розроблена авторська анкета «Суб’єктивна оцінка психоемоційного стану людини постраждалої від війни». Анкета складається з 17-ти тверджень, які описують певні стрес-фактори, а також окремого запитання з суб’єктивною оцінкою травматизації. Результати анкетування показали, що переважна більшість респондентів оцінюють власний стан на середньому рівні (57,4%). Також простежується тенденція до підвищеного рівня травматизації, про що свідчать відповіді 27,8% опитуваних. Однією з важливих шкал анкети є «Соціальні втрати внаслідок початку повномасштабного вторгнення». Отримані результати показують, що 70,4% досліджуваних втратили можливість бачитися з близьким оточенням, що, на нашу думку, є одним з важливих стрес-чинників. Майже 60% респондентів вказали, що втратили колишній рівень життя та соціальний статус з початком війни. Цей травмуючий фактор спостерігається переважно серед респондентів віком від 40 років і підсилюється тим, що припадає на вікову кризу «середини життя». В цьому віці люди схильні оцінювати власні здобутки та аналізувати прожиту частину життя на характер своїх досягнень. Але через війну вони вимушені були залишити свої домівки, покинути роботу та починати своє життя спочатку. Тому, ми вважаємо, що цей стрес-фактор є одним з найсильніших. Цікавий висновок ми зробили під час ретельного аналізу результатів за шкалами «Ступінь втрати серед референтної групи» та «Перебування на окупованій території». Деякі респонденти відмічали наявність цих травматичних подій в своєму житті, але при цьому оцінювали власну травматизацію від війни як низьку. Ми припускаємо, що це явище може бути пов’язане з таким захисним механізмом як дисоціація, під час якого людина відсторонюється від власних емоційних переживань. Саме тому дослідження суб’єктивного рівня травматизації особистості є актуальним та важливим напрямком. Дані результати допоможуть в роботі з постраждалими людьми, розробці відповідних програм по відновленню психоемоційного стану та психологічної підтримки постраждалого від війни населення.