Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/25269
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Майборода, Роман Ігорович | - |
dc.contributor.author | Отрош, Юрій Анатолійович | - |
dc.date.accessioned | 2025-07-01T13:31:12Z | - |
dc.date.available | 2025-07-01T13:31:12Z | - |
dc.date.issued | 2025-06-30 | - |
dc.identifier.issn | 2518-1777 | - |
dc.identifier.uri | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/25269 | - |
dc.description.abstract | У статті представлено удосконалену математичну модель теплопровідності в системі «залізобетонна колона–перекриття» при пожежі, яка враховує просторову теплову взаємодію конструктивних елементів, тепловий контакт у зоні вузла та механізм взаємного опромінювання. Модель є суттєвим розширенням класичного підходу, у якому конструкції розглядаються переважно як пасивні об’єкти поглинання тепла. Запропонований підхід враховує, що нагріті поверхні є додатковими джерела випромінювання, що сприяє підвищенню температури конструкцій в близькій зоні з’єднання, а також одночасно охолоджуються через теплові втрати на взаємне опромінення. Обчислення взаємного опромінювання між поверхнями в моделі реалізовано з урахуванням коефіцієнта бачення та відстаней між поверхнями. Представлено опис теплового контакту через коефіцієнт контактного теплообміну, що враховує характер зчеплення, щільність монолітного стику. В результаті модель дозволяє точно відобразити розподіл температури в місці з’єднання конструкцій, включаючи додатковий локальний нагрів за рахунок взаємного опромінення. Результати чисельного аналізу показали, що в зоні до 0,5 м від стику додаткове випромінювання колони може підвищувати температуру перекриття на 20–40 °C порівняно з моделями без урахування цієї взаємодії, що знижує вогнестійкість плити на 5-10 %. Врахування цього ефекту є особливо важливим у розрахунках стійкості до прогресуючого обвалення будівель внаслідок пожежі, оскільки перевищення критичних температур у зоні з’єднання конструкцій значно підвищує ймовірність руйнування несучих елементів. Таким чином, удосконалена модель забезпечує комплексне чисельне представлення температурних полів в умовах пожежі з урахуванням конструктивної взаємодії, теплового контакту, взаємного опромінення та впливу на ймовірність розвитку прогресуючого обвалення в монолітних залізобетонних будівлях. Практична реалізація можлива в чисельних програмних середовищах, таких як ЛІРА-САПР, ANSYS. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | №1 (19), 2025; | - |
dc.subject | теплопровідність, пожежа, залізобетон, вузол з’єднання, контактна теплопровідність, прогресуюче обвалення | uk_UA |
dc.title | УДОСКОНАЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ СИСТЕМИ «ЗАЛІЗОБЕТОННА КОЛОНА–ПЕРЕКРИТТЯ» | uk_UA |
dc.type | Book | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра пожежної профілактики в населених пунктах |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Удосконалення математичної моделі.pdf | 1,58 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.