Комплексний аналіз психологічних наслідків поранень у рятувальників ДСНС України: порівняльна характеристика груп з різним ступенем травматизації

Abstract

У статті представлені результати дослідження психологічних наслідків у рятувальників ДСНС України, які зазнали поранень під час виконання завдань за призначенням в умовах повномасштабної війни. Метою статті є висвітлення особливостей психологічного стану рятувальників, які внаслідок отриманих поранень мають ампутації, і тих, хто їх не має. Наголошено, що зростання кількості поранених серед особового складу зумовлено участю рятувальників у ліквідації наслідків ракетних і дронових атак із частим потраплянням під повторні обстріли ворога. Підкреслено важливість розрізнення поняття «поранення» як фізичного ушкодження, яке виникає внаслідок механічного впливу зовнішнього чинника й має чітке медичне та юридичне визначення в офіційних документах, від поняття «травма», що є більш ширшим та охоплює як фізичну, так і психічну травматизацію, що спричинені стресовою або небезпечною подією. Проаналізовано нормативно-правову базу України, за якою встановлюється факт отримання поранення під час виконання бойових або службових завдань. Подано результати пілотажного дослідження, проведеного у 2025 році. До вибірки досліджуваних увійшли 44 рятувальники ДСНС України, які зазнали поранень протягом останніх двох років і мають різний ступінь тілесного ушкодження й ампутацію. Така вибірка зумовлена поставленим завданням порівняти рівень прояву посттравматичних симптомів, депресії, якості сну, емоційних станів і психосоматичних проявів. З отриманих результатів установлено таке: наявність ампутацій значно підвищує ризики розвитку симптомів ПТСР, поглиблює тривожно-депресивні емоційні стани, ускладнює адаптацію та знижує якість сну. Водночас у всіх учасників виявлено підвищене психоемоційне напруження незалежно від тяжкості поранення. Таким чином, підтверджено необхідність використання диференційованих підходів до психологічного супроводу поранених рятувальників з урахуванням особливостей і тяжкості ушкодження, специфіки служби в ДСНС. Відзначено актуальність мультидисциплінарного підходу до вибору психологічних заходів відновлення й реабілітації загалом. Отримані результати доцільно використовувати в розробленні ефективних моделей і програм із психологічного відновлення, а надалі сформувати систему цільової підтримки для персоналу ДСНС, який зазнав поранень.