Роль та місце підтримки родини в психологічному відновленні персоналу сектору безпеки та оборони України, який зазнав поранень

Abstract

У статті представлено результати дослідження ролі родини як ключового психологічного ресурсу у процесі відновлення поранених співробітників сектору безпеки та оборони. Метою статті є виявлення особливостей впливу сімейної підтримки на емоційний стан, психологічну адаптацію та динаміку відновлення поранених осіб, які зазнали фізичних і психічних наслідків поранень. У роботі наголошується, що в умовах воєнного стану родина виступає основним середовищем формування почуття безпеки, довіри та віри у власні сили пораненого, забезпечуючи не лише фізичну допомогу, а й потужний комплекс емоційних, соціальних, духовно-ціннісних і практичних ресурсів. Наголошено на важливості вторинної травматизації родини, як одному з найбільш складних психологічних наслідків поранення члена сім’ї і необхідності комплексного підходу психологічного супроводу в роботі. Проаналізований закордонний та вітчизняний досвід в роботі з пораненими та їх родинами на етапі психологічного відновлення. У статті представлені результати пілотажного дослідження, яке проведено в 2025 році. До вибірки досліджуваних увійшли 86 співробітників сектору безпеки та оборони України (ДСНС, НГУ, НПУ), які отримали поранення під час виконання службових завдань. Для вивчення емоційного стану застосовано методику «Шкала диференціальних емоцій» К. Ізарда. Результати первинного тестування виявили високий рівень негативних емоцій (76,15%) та тривожно-депресивних переживань (79,76%) при низькому рівні позитивних емоцій (29,17%), що свідчить про значне психоемоційне виснаження учасників. Після проведення циклу групових та індивідуальних занять, спрямованих на покращення емоційної взаємодії в родині (психоедукація, вправи на розвиток емпатії, сімейне консультування, тренінги згуртованості), спостерігалася позитивна динаміка показників: рівень гострих негативних емоцій знизився до 51,34%, тривожно-депресивних — до 46,15%, тоді як позитивні емоції зросли до 57,71%. З отриманих результатів встановлено, що системна робота з родиною пораненого має вагомий вплив на процес його психологічного відновлення, сприяє покращенню емоційного стану, підвищенню мотивації до психологічного відновлення та формуванню внутрішнього ресурсу для подолання травматичних наслідків. Отримані результати доцільно використовувати в розробці ефективних моделей та програм з психологічного відновлення, а в подальшому сформувати систему цільової підтримки для персоналу сектору безпеки та оборони, який зазнав поранень та їх родин.