Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/26910
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorФільчук, Ірина Юріївна-
dc.date.accessioned2025-12-12T21:02:22Z-
dc.date.available2025-12-12T21:02:22Z-
dc.date.issued2025-12-08-
dc.identifier.citationФільчук І. Глибинне пізнання особливостей самооцінки особистості з різним рівнем посттравматичного зростання. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2025. № 2 (10). С. 189–198uk_UA
dc.identifier.issn2786-5541-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/26910-
dc.description.abstractОсновною метою даного дослідження є глибинне пізнання самооцінки особистості з різним рівнем посттравматичного зростання. Дослідження проводилось за участі респондентів, які пережили досвід травматизації внаслідок надзвичайної ситуації воєнного походження. В процесі роботи ми використовували опитувальник посттравматичного зростання (PTGI) Р. Тадеші та Л. Калхаун (в адаптації М.Ш. Магомед-Емінова) та методику «Шкала самооцінки Розенберга» (український переклад RSES). Після застосування опитувальника посттравматичного зростання ми змогли розділити нашу вибірку з 50-ти осіб на три групи (низький, середній та високий рівень посттравматичного зростання відповідно). 54% респондентів мають середній рівень посттравматичного зростання, що свідчить про позитивну динаміку в процесі відновлення особистості після травматизації. На етапі аналізу результатів за окремими шкалами в даному опитувальнику ми побачили цікаву картину. В шкалі «Ставлення до інших» 50% досліджуваних продемонстрували низький рівень, що свідчить про їх неготовність відкриватися світу та оточуючим і небажання покладатися на допомогу інших. Слід зауважити, що хоча високий рівень посттравматичного зростання притаманний для 28% опитуваних, за шкалою «Сила особистості» високі показники виявлені лише у 6% осіб. Обробка отриманих даних за методикою «Шкала самооцінки Розенберга» дозволила виявити три рівня самооцінки, який, на нашу думку, у відсотковому відношенні взаємопов’язаний з результатами опитувальника посттравматичного зростання. Це дало нам можливість говорити про наявність залежності рівня самооцінки від рівня посттравматичного зростання. Наступним кроком стало застосування однофакторного дисперсійного аналізу для підтвердження наявності цих відмінностей. На жаль, на математичному рівні цих відмінностей не було знайдено. Але ми вважаємо, що це може бути пов’язано з недостатньою кількістю досліджуваних. Таким чином, ми дійшли висновку, що хоча на статистично значущому рівні відмінностей між самооцінкою особистості з різним рівнем посттравматичного зростання не було виявлено, це все одно залишається актуальним питанням. Дослідження в цьому напрямку допоможе підтвердити важливість самооцінки, як важливого фактору посттравматичного зростання, який допомагає людині боротися з травматичним досвідом та психологічно відновлюватися.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний університет цивільного захисту Україниuk_UA
dc.relation.ispartofseries2 (10);-
dc.subjectпсихологічна травмаuk_UA
dc.subjectвійнаuk_UA
dc.subjectтравматизаціяuk_UA
dc.subjectсамооцінкаuk_UA
dc.subjectпосттравматичне зростанняuk_UA
dc.subjectтравмаuk_UA
dc.subjectглибинне пізнанняuk_UA
dc.titleГлибинне пізнання особливостей самооцінки особистості з різним рівнем посттравматичного зростанняuk_UA
dc.title.alternativeDeep knowledge of personality self-assessment characteristics with different levels of post-traumatic growthuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науковий журнал "Проблеми екстремальної та кризової психології" 2025-2(10)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
DCPP-2(10) 2025-189-198.pdf414,51 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.