Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27000
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБоснюк, Валерій Федорович-
dc.contributor.authorПономаренко, Іван Володимирович-
dc.date.accessioned2025-12-15T08:21:20Z-
dc.date.available2025-12-15T08:21:20Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationПроблеми екстремальної та кризової психології. Вип. № 2(10). 2025. С. 24-35. https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.2uk_UA
dc.identifier.otherhttps://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.2-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27000-
dc.description.abstractСтаття присвячена емпіричній перевірці ефективності програми тренінгу, спрямованої на розвиток професійного благополуччя у працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Стверджується, що екстремальний характер професійної діяльності рятувальників, постійний вплив стресових чинників та високі вимоги до психоемоційної стійкості зумовлює необхідність науково обґрунтованих програм підтримки психологічного здоров’я та професійного функціонування. Програма тренінгу ґрунтувалася на розвитку емпірично визначених ключових предикторів професійного благополуччя – психологічного капіталу, автономної мотивації, толерантності до невизначеності та емоційного благополуччя. Вона реалізовувалася у форматі п’ятиденного інтенсиву (30 годин), який поєднував групову роботу, рольові вправи, саморефлексію та інтервенції, спрямовані на формування навичок саморегуляції, стресостійкості й конструктивної взаємодії. У дослідженні взяли участь 36 рятувальників (експериментальна та контрольна групи по 18 осіб), які пройшли попереднє та підсумкове тестування за методикою оцінки професійного благополуччя К. Рут. Результати показали, що після проходження тренінгу учасники експериментальної групи продемонстрували статистично значуще зростання показників «задоволеність професійними досягненнями», «позитивні відносини в колективі», «професійні цілі» та інтегрального показника професійного благополуччя Натомість за шкалами «автономність у професійній діяльності», «задоволеність рівнем компетентності» та «професійне зростання» значущих змін не виявлено, що пояснюється переважно впливом зовнішніх організаційних чинників та обмеженою тривалістю програми. Робиться висновок, що запропонована програма тренінгу є дієвим засобом підвищення рівня професійного благополуччя працівників ДСНС. Отримані індекси розміру ефекту, які коливаються від середніх до великих значень, підтверджують суттєвий вплив тренінгової програми на основні компоненти професійного благополуччя.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНУЦЗ Україниuk_UA
dc.relation.ispartofseries10;-
dc.subjectпрофесійне благополуччяuk_UA
dc.subjectавтономна мотиваціяuk_UA
dc.subjectпсихологічний капіталuk_UA
dc.subjectтолерантність до невизначеностіuk_UA
dc.subjectемоційне благополуччяuk_UA
dc.titleАпробація психологічної програми з розвитку професійного благополуччя у працівників ДСНСuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра психології діяльності в особливих умовах

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
DCPP_2(10) 2025-24-35.pdfБоснюк В., Пономаренко І. Апробація психологічної програми з розвитку професійного благополуччя у працівників ДСНС. Проблеми екстремальної та кризової психології. Вип. № 2(10). 2025. С. 24-35. https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.2410,97 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.