Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27120
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЧубіна, Тетяна-
dc.contributor.authorФедоренко, Яніна-
dc.date.accessioned2025-12-16T12:26:57Z-
dc.date.available2025-12-16T12:26:57Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationУкраїнський селянин: зб. наук. працьuk_UA
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27120-
dc.descriptionЧубіна Т., Федоренко Я. Екологічні проблеми в українському селі періоду незалежності: історичний контекст. Український селянин. 2025. Вип. 34. С. 62–72. doi: https://doi.org/10.31651/2413–8142–2025–34–Chubina-Fedorenkouk_UA
dc.description.abstractМета статті полягає у комплексному дослідженні, екологічних проблем українського села періоду незалежності (1991–2024 рр.). Наукова новизна полягає у тому, що автори, вивчаючи багатоаспектність екологічних проблем українського села періоду незалежності, комплексно дослідили та з’ясували чинники, що деструктивно вплинули на сучасний стан життєдіяльності селян, по-новому переосмислюючи вже відомі історичні факти. Висновки. Наразі є достатньо підстав стверджувати про істотне погіршення екологічної ситуації в українському селі періоду незалежності як результат накопичення цілого комплексу екологічних проблем. Використовуючи залучений для написання статті матеріал, авторами було виокремлено декілька чинників, які деструктивно вплинули на стан життєвого середовища сільського населення. По-перше, остаточно не вдалося вирішити проблеми з мінімізацією наслідків, від яких потерпало українське село в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. З боку владних структур стан справ пояснювався банальною нестачею коштів. По-друге, активізація на початку ХХІ ст. діяльності таких економічних гігантів, як агрохолдинги та великі м’ясо-молочні підприємства, які дуже часто працювали із порушеннями, подвоїла навантаження на екологічний стан українського села, негативно впливаючи на якість земельних ресурсів, підземних та наземних вод, атмосферного повітря. По-третє, низька екологічна культура сільського населення (стихійні смітники, паління сухої трави тощо) сприяла поступовому перетворенню екологічно чистих територій на забруднені хімічними речовинами та важкими металами. По-четверте, російсько-українська війна стала основною причиною масового знищення флори і фауни, отруєння атмосферного повітря токсичними речовинами, знищення територій, призначених для ведення сільського господарства, деградації родючих ґрунтів внаслідок мінування, потрапляння токсичних речовин чи затоплення після підриву Каховської ГЕС.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherЧеркаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2025.uk_UA
dc.subjectдеструктивні чинники, забруднення атмосферного повітря, руйнація ґрунтів, Чорнобильська катастрофа, агрохолдинги, птахофабрики, російсько-українська війнаuk_UA
dc.titleЕкологічні проблеми в українському селі періоду незалежності: історичний контекстuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра соціальних і гуманітарних дисциплін

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Український селянин 34.pdf2,17 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.