ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У ЗАВАЛАХ БУДІВЕЛЬ, СПРИЧИНЕНИХ АРТИЛЕРІЙСЬКИМИ ОБСТРІЛАМИ ТА РАКЕТНИМИ УДАРАМИ

Abstract

У статті розглянуто особливості гасіння пожеж у завалах будівельних конструкцій, що виникають унаслідок артилерійських обстрілів та ракетних ударів. Визначено основні проблеми, з якими стикаються рятувальники під час ліквідації таких пожеж, зокрема складність доступу до осередків займання, небезпека вторинних обвалень, присутність вибухонебезпечних предметів та токсичних продуктів горіння. Описано основні небезпечні фактори, які супроводжують пожежі в завалах, включаючи високу температуру, задимленість, ризик вибухів газових мереж та нестабільність конструкцій. Проаналізовано сучасні методи гасіння пожеж у завалах, включаючи використання традиційних способів подачі води та піни, а також новітніх технологій, таких як інжекційне гасіння, контрольоване обвалення конструкцій та дистанційні засоби гасіння. Особливу увагу приділено застосуванню повітряно-механічної піни, яка має здатність проникати у важкодоступні місця, забезпечуючи ефективне охолодження та ізоляцію осередків займання. Розглянуто переваги піноутворювачів перед традиційними методами, зокрема їхню здатність значно зменшувати кількість води, необхідної для гасіння, а також знижувати ризик осідання уламків через надмірне зволоження будівельних конструкцій. Запропоновано конструктивні удосконалення пожежного ручного ствола-пробійника СППР-50, що дозволяють значно підвищити ефективність гасіння пожеж у завалах. Зокрема, модифікація включає додаткові отвори для подачі повітря, можливість регулювання довжини ствола та покращену конструкцію для безпечного використання в умовах завалів. Такі зміни спрямовані на забезпечення більш ефективного доступу піни до важкодоступних місць, що сприятиме прискоренню ліквідації пожеж та мінімізації ризиків для рятувальників. Також обґрунтовано необхідність подальших досліджень у сфері вдосконалення методик гасіння пожеж у завалах, розробки нових тактичних підходів для рятувальних служб, а також впровадження спеціалізованого обладнання для роботи в умовах обмеженого доступу. Визначено основні напрямки для майбутніх розробок, серед яких автоматизація процесів виявлення осередків горіння, застосування робототехнічних засобів та вдосконалення індивідуального захисту рятувальників.