Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27962
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorФомич, Микола Володимирович-
dc.contributor.authorЯценко, Тамара Семенівна-
dc.date.accessioned2026-03-06T14:39:04Z-
dc.date.available2026-03-06T14:39:04Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationФомич М.В., Яценко Т.С., Галушко Л.Я., Доля О.А. (2025). Пралогічна сутність психіки суб’єкта: механізми глибинного пізнання. Наукові записки. Серія: Психологія, (4), 118–126. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-4-15uk_UA
dc.identifier.issnISSN 2786-8680 (Online), ISSN 2786-8672 (Print)-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27962-
dc.description.abstractУ статті розкрито пралогічну сутність психіки, котра відзначається відсутністю суперечностей, на відміну від логічного мислення. Зосереджено увагу на архаїчному спадку психіки, який постає базовим носієм пралогічних закономірностей її функціонування. В емпіричній частині статті здійснено аналіз проявів пралогічного мислення, притаманного сучасній людині, поза її обізнаністю. Пралогічне мислення набуває «спостережуваності» за умов візуалізації психіки, яке реалізується через семантично-малюнкову самопрезентацію учасників психокорекційного процесу. Розкриття смислових параметрів «пралогічності» потребує психоаналітичного опрацювання тематичних психомалюнків, що й презентує ця стаття. Пралогічне мислення спроможне актуалізуватись у ситуації опредметнення психіки та подальшого аналітико-діалогічного аналізу, здійснюваного з урахуванням механізму партиципації. Психоаналітичний аналіз засвідчує, що пралогічне мислення, будучи вихідною формою осмислення досвіду, детермінує спосіб переживання суб’єктом власного внутрішнього світу, де суперечності не усвідомлюються як дисонанс, а виступають як «норма» первинної організованості психіки. Саме внаслідок такого пралогічного засвоєння досвіду формуються глибинні смислові матриці, які сприяють фіксації внутрішнього конфлікту. У подальшому суперечності виконують функцію прихованого регулятора поведінки, не допускаючи логічного осмислення власної психічної реальності. Заявлено, що пралогічне мислення у своїй глибинній структурі не лише визначає спосіб функціонування психіки на несвідомому рівні, а й формує підґрунтя для появи внутрішніх суперечностей, які, будучи стабілізованими, детермінують особистісні труднощі та деструктують логічні компоненти мислення в соціально-перцептивному континуумі.З’ясовано роль механізму партиципації як способу об’єктивування смислу, котрий задається опредметненням психіки й описом смислової структури пралогічного мислення, в динаміці психокорекційного процесу АСППuk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.relation.ispartofseriesВипуск 4(10);-
dc.subjectпралогічне мисленняuk_UA
dc.subjectпсихокорекційний процесuk_UA
dc.subjectактивне соціально-психологічне пізнання (АСПП)uk_UA
dc.subjectглибинне пізнанняuk_UA
dc.subjectмеханізм партиципаціїuk_UA
dc.subjectпралогічне мисленняuk_UA
dc.titleПРАЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ПСИХІКИ СУБ’ЄКТА: МЕХАНІЗМИ ГЛИБИННОГО ПІЗНАННЯuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра психології діяльності в особливих умовах

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
17.pdf1,18 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.