Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28054
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorНазаров, Олег Олександрович-
dc.contributor.authorСергієнко, Ігор Володимирович-
dc.date.accessioned2026-04-02T13:46:41Z-
dc.date.available2026-04-02T13:46:41Z-
dc.date.issued2026-03-02-
dc.identifier.citationНаукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія. Вип. 4 (69). Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2025. С. 46-54. https://journals.maup.com.ua/index.php/psychology/issue/view/474 DOI: https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.4.8uk_UA
dc.identifier.issn2786-5134-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28054-
dc.description.abstractУ статті подано результати дослідження соціально-психологічної стійкості та вразливості пожежних-ряту- вальників ДСНС України в умовах воєнного стану. Серед професійних груп, що працюють в екстремальних умовах, рятувальники належать до найбільш уразливих до психоемоційних навантажень через високу відповідальність, інтенсивний стрес та регулярний контакт із травматичними подіями. У роботі проаналізовано взаємодію соціально-психологічної стійкості та вразливості в контексті професійної діяльності рятувальників, а також роль психологічної підтримки у збереженні їх психічного здоров’я. Показано, що в умовах війни рятувальники демонструють поєднання емоційної вразливості та внутрішньої стійкості, що безпосередньо впливає на ефективність професійної діяльності й здатність адаптуватися до стресових ситуацій. Дослідження проводилося з використанням авторської анкети, яка охоплювала такі блоки: професійна самоефективність, емоційна регуляція, стигма та бар’єри звернення за психологічною допомогою, адаптаційний стрес, соціальна підтримка та психологічна адаптивність. Застосовано статистичний аналіз із використанням t-тесту для порівняння середніх значень між групами рятувальників із різних регіонів, а також коефіцієнта ефекту Коена для оцінки практичної значущості результатів. Встановлено, що рятувальники з прифронтових територій мають більш виражені ознаки емоційного перенапруження та вищий рівень стигматизації звернення за психологічною допомогою порівняно з рятувальниками з регіонів, віддалених від зони бойових дій. Водночас представники віддалених територій демонструють вищий рівень соціальної підтримки та більш позитивне ставлення до відновлення психоемоційного стану після стресових ситуацій. Отримані результати підкреслюють необхідність упровадження систем психологічної підтримки, регулярних дебрифінгів і цільових програм для зниження ризику психосоціальної дезадаптації та професійного вигорання серед рятувальників, а також актуалізують потребу подальших досліджень механізмів їх психологічної адаптації в умовах війни.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherМіжрегіональна академія управління персоналом. Психологія. ISSN 2786-5134 (Print), 2786-5142 (Online)uk_UA
dc.subjectсоціально-психологічна стійкість, вразливість, психологічні ресурси, бар’єри звернення за психоло- гічною допомогою, психосоціальна дезадаптація, пожежні-рятувальники ДСНСuk_UA
dc.subjectsocio-psychological resilience, vulnerability, psychological resources, barriers to seeking psychological help, psychosocial maladaptation, firefighter-rescuers of the State Emergency Service of Ukraineuk_UA
dc.titleДослідження соціально-психологічної стійкості та вразливості пожежних-рятувальників ДСНС України в умовах воєнного стану. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналомuk_UA
dc.title.alternativeRESEARCH ON SOCIO-PSYCHOLOGICAL RESILIENCE AND VULNERABILITY OF FIREFIGHTER-RESCUERS OF THE STATE EMERGENCY SERVICE OF UKRAINE UNDER MARTIAL LAWuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра психології діяльності в особливих умовах

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Назаров_Сергієнко_МАУП_2025.pdf800,97 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.