ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Abstract

В умовах повномасштабної збройної агресії захист населення та інфраструктури стає базовою умовою збереження людського капіталу та економічної стійкості держави. Оскільки державний бюджет зазнає надмірного навантаження, критично важливим стає залучення приватних інвестицій та ресурсів міжнародних партнерів у сферу цивільного захисту. Наявні правові бар’єри та відсутність адаптованих методик оцінки економічної ефективності таких проєктів у воєнний час стримують розвиток безпекової інфраструктури. Метою дослідження статті є обґрунтування економіко-правових механізмів інвестиційної політики у сфері цивільного захисту, розробка методології оцінки соціально-економічної ефективності інвестицій в умовах війни та формування пропозицій щодо вдосконалення законодавства для стимулювання приватного капіталу. У статті застосовано методи системного аналізу для вивчення структури інвестиційних проєктів, порівняльно-правовий метод для аналізу досвіду Ізраїлю та Німеччини, метод економічного моделювання для адаптації аналізу витрат і вигод, а також метод узагальнення для формування правової матриці стимулів. Основним науковим результатом є доведення того, що інвестиції у цивільний захист мають унікальний економічний зміст: їхня ефективність вимірюється не прямим прибутком, а обсягом уникнених втрат людських життів та продуктивності економіки. У статті адаптовано класичну методику аналізу витрат і вигод до умов воєнного стану, де ключовий акцент зміщено на монетизацію соціальних вигод через показник вартості статистичного життя та оцінку безперервності бізнесу. Розроблено інтегральний індекс стійкості громади, який дозволяє комплексно оцінювати фінансові витрати, монетизований соціальний ефект та коефіцієнт військового ризику. Встановлено, що ключовими правовими бар’єрами для інвесторів є невизначеність розподілу воєнних ризиків у договорах публічно-приватного партнерства та відсутність цільових податкових преференцій. Сформовано матрицю правових удосконалень, яка передбачає створення Державного фонду гарантування інвестицій від військових ризиків, внесення змін до Податкового кодексу щодо надання податкового кредиту на суму будівництва укриттів подвійного призначення, а також звільнення від митних зборів обладнання для систем оповіщення та фільтрації. Доведено доцільність впровадження ізраїльської моделі єдиного координаційного центру та німецького досвіду волонтерського залучення для оптимізації бюджетних витрат. Запропонована методика та законодавчі пропозиції можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування для залучення приватного капіталу у будівництво захисних споруд, обґрунтування пріоритетності безпекових проєктів та підвищення загальної національної стійкості України у післявоєнний період