Вплив когнітивних і афективних чинників та ШІ-технологій на ефективність формування навичок усного мовлення іноземною мовою

Abstract

Дослідження присвячене виявленню та аналізу ключових чинників, що обмежують розвиток усного мовлення іноземною мовою у здобувачів освіти, а також оцінці ефективності сучасних педагогічних та технологічних стратегій їх подолання. Основну увагу приділено когнітивним обмеженням, зокрема перевантаженню робочої пам’яті, що уповільнює мовну продуктивність та підвищує мовленнєву тривожність. Розглянуто механізми автоматизації мовленнєвих навичок як центрального процесу, який дозволяє зменшити когнітивне навантаження і підвищити швидкість та плавність усного мовлення. Водночас досліджено роль афективних факторів, зокрема страху помилки та негативної оцінки, які суттєво впливають на готовність студентів до активного мовного спілкування. Особлива увага приділена інтеграції цифрових і штучно-інтелектуальних інструментів у навчальний процес. Встановлено, що застосування чат-ботів, нейромереж і персоналізованих ШІ-додатків сприяє підвищенню мотивації, наданню оперативного зворотного зв’язку та зниженню мовленнєвої тривожності. Запропоновані стратегії поєднують повторювану практику, контрольоване збільшення складності завдань та реальні комунікативні сценарії, що дозволяє студентам поступово інтегрувати граматичні та лексичні знання у продуктивне мовлення. Результати дослідження підтверджують, що системна робота, що враховує когнітивні, афективні та технологічні аспекти, забезпечує більш ефективний розвиток усного мовлення порівняно з традиційними методиками. Практична значущість роботи полягає у рекомендаціях щодо використання адаптивних навчальних платформ і ШІ-інструментів для підвищення результативності мовної підготовки у закладах вищої освіти. Отримані дані можуть бути корисними як для викладачів, які формують сучасні програми іноземної мови, так і для розробників освітніх технологій, спрямованих на персоналізацію навчання та подолання бар’єрів усного мовлення