Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28324
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВарипаєв, Олексій Михайлович-
dc.contributor.authorХарламов, Михайло Іванович-
dc.date.accessioned2026-05-28T11:25:17Z-
dc.date.available2026-05-28T11:25:17Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28324-
dc.description.abstractАктуальність дослідження. Стрімкий розвиток генеративного штучного розуму докорін но трансформує не тільки технічні методи обробки даних. Змінюються фундаментальні заса ди нашого пізнання, довіри та людського спілкування. Сучасні програми дедалі майстерніше імітують живу мову емпатії, глибокої уваги, психологічної допомоги та навіть внутрішнього діалогу. Внаслідок таких процесів межа між функціонально доречною відповіддю машини та ілюзією живої присутності стає вкрай неочевидною. Зазначена тенденція актуалізує надзви чайно важливе філософське питання про здатність комп'ютерних програм розглядатися як справжні носії емоцій. Також важливо зрозуміти вплив олюднення цифрових систем на довіру користувача та оцінити загрози для критичного мислення і автономії суб'єкта. Мета статті. Мета статті полягає у філософському осмисленні штучного інтелекта як симулятора емоцій. Алгоритми, не маючи почуттів, імітують емпатію та викликають довіру у людей. Тому головним завданням є аналіз впливу виникаючої ілюзії на свободу та автономію особистості, ризиків довіри до комп'ютерних програм. Методи дослідження. Базисом роботи виступає синтез філософського, антропологічно го, герменевтичного та компаративного підходів. Такий науковий арсенал дозволив осмисли ти людські емоції як морально наповнену форму буття та порівняти їх із алгоритмічною імітацією співчуття. Практична площина роботи спирається на якісний порівняльний ана ліз дослідженого емпіричного матеріалу. Результати дослідження. Дослідження переконливо доводить абсолютну відсутність справжніх почуттів у комп'ютерних програм. Машини лише функціонально симулюють спів чуття. Олюднення алгоритмів виступає надзвичайно стійким психологічним механізмом. Він формує серйозний ризик асиметричного когнітивного симбіозу та докорінно змінює саму структуру нашого пізнання. Аналіз реакцій ChatGPT, Gemini, Claude, Grok та Perplexity під твердив їхню здатність генерувати переконливі маркери емоційної підтримки, хоч і різною в різних моделей.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО»uk_UA
dc.subjectштучний інтелект, емоційна суб'єктність, цифрове пізнання, антропо морфізація, емпатія, критичне мислення, автономія, асиметричний когнітивний симбіоз.uk_UA
dc.titleШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СИМУЛЯТОР ЕМОЦІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ В ЦИФРОВОМУ ПІЗНАННІuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра соціальних і гуманітарних дисциплін

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Варипаєв, Харламов.pdf2,13 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.