Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28351
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorРашкевич, Ніна Владиславна-
dc.contributor.authorПанченко, Олександр Григорович-
dc.contributor.authorРашкевич, Олександр Сергійович-
dc.contributor.authorАндрєєва, Людмила Іванівна-
dc.date.accessioned2026-05-30T09:04:49Z-
dc.date.available2026-05-30T09:04:49Z-
dc.date.issued2026-05-30-
dc.identifier.citationScientific and technical journal «Technogenic and Ecological Safety»uk_UA
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28351-
dc.description.abstractУ роботі запропоновано підхід до управління техногенно-екологічною безпекою територій, що опинилися під впливом бойових дій і зазнали руйнування критичної інфраструктури. Дослідження базується на аналізі динаміки розвитку аварійних процесів, які зумовлюють швидкі зміни умов пошкодження, вторинні руйнування та обмежені можливості реагування. Встановлено, що часові параметри виявлення аварії, прийняття рішень і початку активних дій безпосередньо впливають на ефективність стабілізації ситуації, а скорочення часового резерву потребує використання автономних і адаптивних систем моніторингу та реагування. У роботі розглядається розроблена модель із дворівневою структурою. Перший рівень описує розвиток небезпечних процесів у довкіллі, що передбачає таку послідовність: формування джерела викиду, перенесення речовин у повітряному, ґрунтовому та водному середовищах, прояв екологічного ризику та визначення його ступеня. Другий рівень структури моделі реалізує задачу оптимального управління відповідно до сформованої інформаційної основи, отриманої за даними безпілотних літальних апаратів та технічних вимірювань. Такий підхід забезпечує локалізацію небезпек і своєчасну мінімізацію наслідків аварії шляхом вибору оптимальних керуючих дій. Для оцінки ризику неконтрольованого поширення забруднення у межах моделі введено критичні моменти часу, які визначають ефективність управлінських рішень, та залишковий час реагування. Враховано вплив воєнних дій на часові параметри процесів, які призводять до розвитку небезпечних ситуацій, обмеження доступу персоналу та деградації ресурсів. Відповідно до отриманої інформаційної основи формуються автономні цифрові платформи підтримки прийняття рішень. Запропонований підхід дозволяє прогнозувати розвиток аварій, координувати дії з реагування та оцінювати наслідки як інтегральний ефект впливу на довкілля, що дає змогу зменшити ризик реалізації критичних небезпек в умовах воєнного стану.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherNational University of Civil Protection of Ukraineuk_UA
dc.relation.ispartofseries19(1/2026), 11-20;-
dc.subjectджерела небезпекиuk_UA
dc.subjectаварійна ситуаціяuk_UA
dc.subjectзаходи зниження ризиківuk_UA
dc.subjectсистема управлінняuk_UA
dc.subjectзабрудненняuk_UA
dc.subjectнебезпечні речовиниuk_UA
dc.subjectризикuk_UA
dc.titleУПРАВЛІННЯ ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ У РАЗІ РУЙНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУuk_UA
dc.title.alternativeMANAGEMENT OF TECHNO-ECOLOGICAL SAFETY OF CONTAMINATED AREAS IN CASE OF CRITICAL INFRASTRUCTURE DESTRUCTION UNDER MARTIAL LAW CONDITIONSuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека» 2026

Файли цього матеріалу:
Файл РозмірФормат 
11-20_05-N. Rashkevіch.pdf465,52 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.